Міфологічна основа поеми «Королева фей» Едмунда Спенсера

Abstract

У статті розглянуто звернення до античних міфологічних сюжетів у англійській літературі епохи Відродження. Особливу увагу звернено на відображення міфологічних сюжетів, мотивів та образів у творчості Е. Спенсера («Королева фей»). Термін «Відродження» вперше ввів Джорджіо Базарі, італійський художник і біограф XVI ст. Цей термін використовували для визначення перехідної епохи в історії європейської культури від Середньовіччя до Нового часу. Характеризуючи Відродження як провідний напрямок європейської літератури XIV – поч. XVII ст., важко не погодитись, що однією з головних рис цього періоду є великий інтерес до античності, який можна було простежити у всіх видах мистецтва у вигляді використання античних сюжетів та античної міфології. Сам термін «Відродження» в основному означає відродження античної культури, повернення до джерел античності. В Англії період Відродження почався пізніше, ніж в інших країнах Західної Європи, і був короткочасним, але насиченим. Англійські гуманісти перебували під впливом італійського гуманізму. Згодом і французький гуманізм почав діставатися Англії. Англійська література в період Відродження була представлена такими жанрами як лірика, психологічної проза, драма та особливо трагедія, яка була найбільш розвиненою. Найвідомішими творчими діячами цього періоду були Томас Мор, Томас Лінакре, Вільям Шекспір, Крістофер Марло, Філіп Сідні, Едмунд Спенсер. Саме у творі Едмунда Спенсера «Королева фей» зустрічаються як цілі міфологічні сюжети, наприклад сюжет мандрів по підземному царстві, так і окремі міфологічні образи (Арахна, Вулкан, Персефона та ін..), які автор по-своєму трансформує і надає їм алегоричного значення. Разом з тим, оцей весь багатий міфологічний світ твору тісно переплітається із християнством та подіями біблійної історії. «Королева фей» має риси ренесансної утопії виховання ідеальної людини, алегоричної притчі та міфу. Спенсерові властиве поєднання міфологічного (античного) та християнського вірувань. Він не просто дав християнське трактування античних міфів і образів, а створив зовсім особливу міфологію, зі своїм трактуванням образів і смислів.

The article examines the appeal to ancient mythological subjects in English literature of the Renaissance. Special attention is paid to the reflection of mythological plots, motifs and images in the work of E. Spencer ("The Faerie Queene"). The term "Renaissance" was first introduced by Giorgio Bazari, an Italian artist and biographer of the 16th century. This term was used to define a transitional period in the history of European culture from the Middle Ages to the Modern era. Characterizing the Renaissance as the leading direction of European literature of the 14th - beginning of 17th century, it is hard not to agree that one of the main features of this period is a great interest in antiquity, which could be traced in all types of art in the form of the use of ancient subjects and ancient mythology. The very term "Renaissance" basically means the revival of ancient culture, a return to the sources of antiquity. In England, the Renaissance period began later than in other countries of Western Europe, and was short-lived, but more intense. English humanists were under the influence of the Italian humanism. Later, French humanism began reaching England. English literature during the Renaissance was represented by such genres as lyrics, psychological prose, drama, and especially tragedy, which was the most developed. The most famous creative figures of this period were Thomas More, Thomas Linacre, William Shakespeare, Christopher Marlowe, Philip Sidney, Edmund Spenser. In the work of Edmund Spenser "The Faerie Queene" there are both whole mythological plots, for example, the plot of journeys through the underworld, and individual mythological images, which the author transforms in his own way and gives them an allegorical meaning . At the same time, this entire rich mythological world of the work is closely intertwined with christianity and the events of biblical history. "The Faerie Queene" has the features of a Renaissance utopia of raising an ideal person, an allegorical parable, and a myth. Spenser is characterized by a combination of mythological (ancient) and christian beliefs. He not only gave a christian interpretation of ancient myths and images, but created a completely special mythology, with his own interpretation of images and meanings.