Визначення антибіотикочутливості домінуючих мікробних асоціацій ротової рідини у пацієнтів з дефектами зубних рядів, мешканців Закарпатської області

Abstract

Ефективне відновлення цілісності зубних рядів передбачає нормалізацію мікрофлори порожнини рота. Схема терапевтичного лікування захворювань тканин пародонта, котрі є провідним етіологічним чинником втрати зубів включає застосування антибіотиків. Їх застосуванню повинно передувати лабораторне визначення чутливості мікрофлори до представників різних фармакологічних груп.

Мета: встановити чутливість до антибіотиків домінуючих клінічно значущих мікробних асоціацій ротової рідини у пацієнтів з дефектами зубних рядів, мешканців Закарпатської області.

Матеріали і методи. Визначення антибіотикограми клінічно значущих мікробних асоціацій ротової рідини у 282 пацієнтів з дефектами зубних рядів, мешканців Закарпатської області проводили після попереднього висівання їх представників. Результати антибіотикограми інтерпретували відповідно до рекомендацій «Європейського комітету з визначення чутливості до антимікробних препаратів» EUCAST. Для статистичної обробки матеріалів дослідження використовували методи описової й аналітичної статистики.

Результати. Встановлено чутливість/резистентність клінічно значущих мікробних асоціацій ротової рідини до 20 антибіотиків, представників фармакологічних груп: цефалоспоринів, пеніцилінів, карбапенемів, макролідів та фторхінолонів з визначенням максимальної затримки зон росту кожного представника мікробіоми ротової рідини.

Висновки. У пацієнтів, котрі мають одно– та двобічні кінцеві та включені в бічних ділянках дефекти зубних рядів доцільно застосовувати цефалоспорини та фторхінолони, в деяких випадках карбапенеми; до групи макролідів мікрофлора порожнини рота є резистентною. При наявності включених дефектів у фронтальних ділянках максимальна затримки зо росту мікрофлори визначалася при дії фторхінолонів. Candida albicans виявили чутливість до флуконазолу (зона затримки росту 20 мм).