Правові методи дослідження явища: загальні поняття, структура, інструментарій

Abstract

У статті досліджуються правові методи явища. При цьому особливу увагу було приділено таким аспектам, як з’ясування основних підходів до розуміння методології та її співвідношення з методикою дослідження; дослідження обсягу та структури поняття методології; окреслення основних методів дослідження. Автором зроблені висновки за результатами дослідження. Перше, методологія дослідження правових явищ потребує оновлення, виходячи зі зміни правової парадигми, пов’язаної з розумінням права (співвідношенням із державою та її функціями), та формуванням на початку ХХІ ст. правової реальності як на рівні національному, так і в міжнародно-правовому аспекті. Друге, сучасна методологія правового дослідження продовжує перебувати в координатах важливої дилеми щодо співвідношення «чисто» юридичних методів дослідження і так званих «міждисциплінарних» підходів. Третє, методологічний інструмента- рій (конкретні методи дослідження) правничої науки залишається невичерпним за змістом та особливо – за можливими комбінаціями їх уживання для досягнення пізнавального результату. На розширення їх каталогу впливає як розвиток юриспруденції та інших наук, їх гносеологічних складових, так і процеси глобалізації та інтернаціоналізації правового життя.

The article is aimed at studying the legal methods of the phenomenon. Particular attention was paid to such aspects as clarifying the main approaches to understanding the methodology and its relationship with the research methodology; study of the scope and structure of the concept of methodology; outlining the main research methods. The author draws conclusions from the results of the study. First, the methodology of research of legal phenomena needs to be updated based on the change of the legal paradigm related to the understanding of law (relationship with the state and its functions) and the formation of legal reality at the beginning of the XXI century both nationally and internationally. Second, the modern methodology of legal research continues to be in the coordinates of an important dilemma regarding the relationship between “purely” legal research methods and the so-called “interdisciplinary” approaches. Third, the methodological tools (specific research methods) of legal science remain inexhaustible in content and especially in the possible combinations of their use to achieve a cognitive result. The expansion of their catalog is influenced by the development of jurisprudence and other sciences, their epistemological components, and the processes of globalization and internationalization of legal life. Regarding the optimal methodology of the study (as opposed to its methodology), it should be noted that in the process of conducting a legal study, the algorithm is as follows: a) the choice of the coordination center of the study; b) literature review; c) statement of the hypothesis; d) research design; e) data collection; f) data analysis; g) interpretation of data; report. At the same time, of course, it should be borne in mind that law is not in a vacuum, it operates in a complex social context. It reflects attitudes and norms of behavior, as well as controls and shapes them. However, since these norms are also temporal-spatial, ie they change with time and space, it is desirable that the law be able to adapt and be dynamic to cope with the changes. It is important to have a social audit of the law (law) to identify the distance between the legal ideal and social reality, as well as to find out the reasons that led to them.