Компаративний аналіз художнього твору та його кіноадаптації як засіб осмислення літератури (на матеріалі роману Ф. С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі»)

Abstract

Стаття присвячена питанню екранізації художніх творів та характеру їхньої співвіднесеності. Історія вивчення екранізацій художніх творів відображає зміну підходів до зазначеного феномену. У статті простежено перехід від застосування у науці принципу fidelity criticism, який базувався на дослідженні ступеня відповідності екранізації літературному твору, до сприйняття кіноадаптацій як результату інтерсеміотичного перекодування. Зазначено роль кіносценарію, який об’єднує семіотичні простори різних видів мистецтва. У статті висунута ідея того, що зіставлення художнього твору з екранізацією може виступати шляхом поглиблення літературознавчого аналізу. Зазначена теза розкрита на прикладі компаративного аналізу роману Ф. С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі» та його екранізації 2013 р. Простежено відтворення ідейного змісту роману за допомогою кінематографічних засобів, як то план, ракурс, довжина кадра. Проаналізовано, яку роль в концепції кінострічки вони відіграють. Особливу увагу приділено дослідженню символіки кольорів у фільмі. Проаналізовано, яку роль кожний з кольорів відіграє у стрічці, як вони допомагають розкривати образи головних героїв, а також ступінь їхньої відповідності змісту художнього твору. У статті проаналізовано образну систему твору та кінострічки. Акцентовано увагу на підпорядкованості побудови образів головній ідеї твору – розвінчанню американської мрії. Найяскравіше ця ідея простежена в постаті Гетсбі, все життя якого підпорядковано досягненню цієї мрії, уособленням та символом якої в романі виступає Дезі. Визначено роль кожного з героїв в ідейно-художньому змісті твору та авторській концепції. Простежено відповідність героїв роману їхньому втіленню у кінострічці. Зроблено висновки щодо ролі сцен та образів, які зазнали змін у процесі екранізації. Зазначено, що кіноадаптації відіграють велику роль у сприйнятті твору-першооснови, а використання компаративного аналізу твору та його кіноверсії, особливо моментів, де режисер відходить від канви твору, від авторської концепції, дає можливість поглибити літературознавчий аналіз.

The article is dedicated to the issue of adapting literary works into films and the nature of their correlation. The history of studying the adaptation of literary works demonstrates a shift in approaches to this phenomenon. The article traces the transition from the application of the fidelity criticism principle in science, which was based on examining the degree of fidelity of the film adaptation to the literary work, to perceiving the film adaptation as a result of intersemiotic translation. The role of the film screenplay, which unites semiotic spaces of various arts, is noted. The idea is proposed that juxtaposing a literary work with its film adaptation can serve as a way to deepen literary analysis. This thesis is illustrated through a comparative analysis of F. Scott Fitzgerald's novel "The Great Gatsby" and its 2013 film adaptation. The reproduction of the ideological content of the novel through cinematic techniques such as shot composition, camera angle, and shot duration is examined. The article analyzes the role each of these elements plays in the film's concept. Special attention is paid to studying the symbolism of colors in the film and what role each of the colors plays in the film, how they help reveal the characters' images, and the degree of their correspondence to the content of the literary work. The article analyzes the imagery system of the literary work and the film. Emphasis is placed on the subordination of the construction of characters to the main idea of the work – the debunking of the American Dream. This idea is most vividly traced in the character of Gatsby, whose entire life is devoted to achieving this dream, personified and symbolized by Daisy in the novel. The role of each character in the ideological and artistic content of the work and the author's concept is defined. The correspondence of the characters in the novel to their embodiment in the film is traced. Conclusions are drawn regarding the scenes, roles, and images that underwent changes in the process of adaptation. It is noted that film adaptations play a significant role in the perception of the original work, and the use of comparative analysis between the literary work and its film version, especially moments where the director deviates from the canvas of the work, from the author's concept, allows for a deepening of literary analysis.