Прометей Срібної Землі. До 150-річчя від дня народження Августина Волошина. Августин Волошин і Томаш Масарик. Стаття 5

Abstract

Попередньо ми згадали про співчуття, висловлене президентом Чехословацької республіки Т. Масариком А. Волошину у зв’язку зі смертю його дружини. І це було не випадковим, і далеко не сим волічним жестом глави держави до звичайного ди ректора Ужгородської вчительської семінарії. Річ у тім, що президент ЧСР був добре обізнаний зі справами й складною культурною ситуацією в Закарпатті після його приєднання до республіки і не міг не знати про довголітню педагогічну і культурно-освітню працю Волошина на благо рідного народу. З іншого боку, життя, погляди та діяльність визначного громадського і державного діяча, політика і публіциста, вченого-філософа, гуманіста й демократа Томаша-Гаррига Масарика (1850-1937), який по праву вважається батьком-засновником Чехословацької республіки, її «президентом-Визволителем» і який ще за життя здобув широке міжнародне визнання, а також його визначна роль у процесі приєднання Закарпаття до ЧСР були добре відомі Августину Волошину, який з великою повагою ставився до Масарика і, отже, не могли не справити вплив на формування його гуманістичних і національно-патріотичних поглядів та подальшу культурно-освітню й громадсько-політичну діяльність.