Family language policy and forced migration: the case of Ukrainian refugees in Poland

Abstract

The article examines the family language policy of Ukrainian refugees who migrated to Poland in 2022 due to the ongoing military conflict in Ukraine. Specifically, the study focuses on the language choice of families with children of preschool age and their attitude towards the preservation and development of the Ukrainian language in the family, as well as the acquisition of new language practices in connection with forced migration. The research is based on a survey of 65 respondents in one preschool educational institution in Krakow, Poland, representing all macro-regions of Ukraine with different historical and socio-cultural features. The findings reveal that the majority of surveyed families have a bilingual and multilingual language policy, with Ukrainian, Russian, and Polish being the three languages they use in daily communication. The participants demonstrate a positive attitude towards the preservation and development of Ukrainian language skills, considering it an integral part of their cultural identity. However, the study also highlights some challenges faced by families, such as limited access to Ukrainian-language resources and the influence of the dominant language (Polish), which may threaten the future of the Ukrainian language among the younger generations of Ukrainian refugees in Poland. This study sheds light on the complex language situation of Ukrainian refugees in Poland and underscores the importance of promoting language diversity and supporting language maintenance efforts in the context of forced migration. Additionally, research on family language policy has gained significant attention in recent years due to its relevance to language maintenance and transmission within families who are in a bilingual or multilingual situation. It explores the conscious and unconscious language practices of families, including language choice, use, and transmission, as well as the role of parents, siblings, and external factors in shaping language attitudes and ideologies. This area of study recognizes the importance of family as a crucial site for language acquisition and transmission, highlighting the need to support multilingualism and language diversity in family language policy.

У статті розглядається сімейна мовна політика українських біженців, які мігрували до Польщі у 2022 році через військовий конфлікт. Зокрема, у дослідженні розглядається мовний вибір сімей, які виховують дітей дошкільного віку, та їхнє ставлення до збереження та розвитку української мови в сім’ї, а також набуття нових мовних практик у зв’язку з вимушеною міграцією. Дослідження базується на опитуванні 65 респондентів в дошкільному навчальному закладі міста Кракова (Польща), які представляють усі макрорегіони України з різними історичними та соціокультурними особливостями. Отримані дані свідчать, що більшість опитаних сімей підтримують білінгвальну та мультилінгвальну мовну політику, причому на сьогодні українська, російська та польська є трьома мовами, якими вони користуються у щоденному спілкуванні. Респонденти демонструють позитивне ставлення до збереження та розвитку української мови, вважаючи її невід’ємною частиною культурної ідентичності. Проте дослідження також висвітлює деякі проблеми, з якими стикаються родини, як-от обмежений доступ до україномовних ресурсів та вплив домінуючої мови (польської), що може загрожувати майбутньому української мови серед українських біженців молодого віку у Польщі. Це дослідження проливає світло на складну мовну ситуацію українців у Польщі та підкреслює важливість сприяння мовному різноманіттю та підтримки зусиль щодо збереження мови в контексті вимушеної міграції. Крім того, останніми роками дослідження сімейної мовної політики привернули значну увагу через їхню актуальність для збереження та передачі мови в сім’ях, які перебувають у білінгвальній чи мультилінгвальній ситуації. Він досліджує свідомі та несвідомі мовні практики сімей, включаючи вибір, використання та передачу мови, а також роль батьків, братів і сестер та зовнішніх факторів у формуванні мовних установок та ідеології. Ця область дослідження визнає важливість сім’ї як важливого місця для оволодіння та передачі мови, підкреслюючи необхідність підтримки багатомовності та мовного розмаїття в сімейній мовній політиці.