Художній світ реалій американських університетів: лінгвокраїнознавчий та лінгвокультурологічний аспекти

Abstract

У статті досліджено реалії американських університетів, які представлено в романі Еріка Сігала «Love Story». Його події розгортаються у двох престижних американських закладах США – Гарвардському університеті та незалежного на той час від Гарварду Коледжі Редкліф. Одиниці, які номінують явища університетської освіти, розглянуто з позицій лінгвокраїнознавчого та лінгвокультурологічного аспектів. Вони називають унікальні для американської спільноти явища та здебільшого не мають відповідників в інших лінгвокультурах. Виокремленні у дослідженні реалії розглянуто як укладену за ідеографічним принципом лексичну множину, що описує різноманітні сторони фрагменту об’єктивної реальності американські університети та поділена на низку груп. На першому етапі розвідки з тексту роману відібрано лексичні одиниці та словосполуки на позначення відповідних феноменів, значення яких уточнено завдяки аналізу словникових статей та інформації з довідникових джерел. Другий етап дослідження охоплює створення типології реалій на основі лінгвокультурологічного та лінгвокраїнознавчого аналізів. Узагальнення результатів та окреслення подальших перспектив розвідки здійснено на третьому етапі. У дослідженні виокремлено чотири групи реалій американських університетів. До першої групи віднесено оніми, що іменують навчальні заклади, їхні структурні підрозділи, урбаноніми, які позначають окремі частини території університету або будівлі, апелятиви на позначення споруд. Друга група реалій включає антропоніми та апелятиви, які номінують учасників навчального процесу в університеті. Третю групу утворено лексичними одиницями та словосполуками, що називають феномени освітнього процесу. Лексичні одиниці та словосполуки на позначення явищ позааудиторного життя виділено у четверту групу.

The article examines the realia (culture-specific items) of American universities, which are presented in Eric Segal's novel "Love Story". Its events take place in two prestigious American institutions, Harvard University and Radcliffe College, which was independent from Harvard at that time. The units nominating the phenomena of university education were considered from the standpoint of linguo-cultural and countrystudy aspects. They name phenomena that are unique to the American community and mostly have no counterparts in other linguistic cultures. The realia singled out in the research are considered as a lexical set formed according to the ideographic principle. It describes various aspects of the fragment of the objective reality of American universities and is divided into a number of groups. At the first stage, lexical items and phrases were selected from the text of the novel to denote relevant phenomena, the meaning of which was clarified due to the analysis of dictionary articles and information from reference sources. The second stage of the research deals with classifying the realia on the basis of linguo-cultural and countrystudy analysis. At the third stage the authors summarized the results and outlined further research prospects. Four groups of realia of American universities are singled out. The first group includes names that nominate educational institutions, their structural units, urban names that designate separate parts of the university territory or buildings, appellatives to designate buildings. The second group of realia includes anthroponyms and appellatives that designate participants in the educational process at the university. The third group is formed by lexical units and phrases that name phenomena of the educational process. Lexical units and phrases to denote the phenomena of out-of-class life are allocated to the fourth group.