Лексична семантика англійського дієслова в антропоцентричній парадигмі пізнання

Abstract

У статті здійснено огляд основних засад дослідження лексичної семантики дієслова з позицій антропоцентризму, окреслено перспективу побудови ментальної моделі англійського дієслова. Лексична семантика ХХІ століття – когнітивна семантика, яка нерозривна з когнітивною граматикою, а знедавна, ще й з функцією, вживанням, оскільки стрімкого поширення в сучасній когнітивістиці набувають т. з. usage-based теорії. Більш того, оскільки будь-який когнітивний підхід до мови зосереджений на значенні, сама мова тепер трактується як форма знання, а тому повинна аналізуватися з наголосом на значенні. Таким чином, антропоцентрична парадигма пізнання за суттю є семантикоцентричною. У межах когнітивної семантики виділяють кілька підходів та теорій значення: теорія семантичних ознак Дж. Катца і Дж. Фодора (1963), теорія відмінків Ч. Філлмора (1968), теорія генеративної семантики Дж. Лакоффа (1971), Дж. Д. МакКолі (1973, 1979), теорія прототипів Е. Рош (1972), психологічна теорія Дж. Фодора (1981) та ін. У статті також розглянуто теорію концептуальної залежності Р. Шенка (1979), теорію лексичної концептуальної структури Р. Джекендоффа (1990), теорію природної семантичної метамови А. Вежбицької (1996), теорію генеративного лексикону Дж. Пустейовскі (1995), теорію когнітивної граматики Р. Ленекера (1990), процедурну семантику Дж. Міллера та Ф. Джонсона-Леaрда (1976), теорію мережевої репрезентації К. Бругман та Дж. Лакоффа (1988), комп’ютерну модель значення слова «word-space (простір слова)», usage-based теорію Д. Ґерертса (2010) та теорію поведінкових профілів (Behavioral Profiles) П. Генкса (1996). Тенденція до реконтекстуалізації у вивченні семантики стає провідною.

The article provides an overview of the basic principles of the study of the lexical semantics of the verb from the standpoint of anthropocentrism, outlines the prospect of building a mental model of the English verb. Lexical semantics of the 21st century is cognitive semantics inseparable from cognitive grammar, and recently, also from function, usage due to the proliferation of usage-based theories. Moreover, since any cognitive approach to language focuses on meaning, language itself is now interpreted as a form of knowledge, and therefore must be analyzed with an emphasis on meaning. Thus, the anthropocentric paradigm of cognition is essentially semantics-centered. Within cognitive semantics, several approaches and theories of meaning are distinguished: the theory of semantic features by J. Katz and J. Fodor (1963), the theory of cases by C. Fillmore (1968), the theory of generative semantics by G. Lakoff (1971), J. D. McCauley (1973, 1979), the theory of prototypes by E. Rosch (1972), the psychological theory of J. Fodor (1981) and others. The article also examines R. Schank's Conceptual Dependency Theory (1979), R. Jackendoff's theory of Lexical Conceptual Structure (1990), A. Wierzbicka's theory of Natural Semantic Metalanguage, J. Pustejovsky's theory of Generative Lexicon, R. Langacker's theory of Cognitive Grammar (1990), G. Miller and Ph. Johnson-Laird's Procedural Semantics (1976), the theory of network representation by С. Brugman and G. Lakoff (1988), the computational "word-space" model of the meaning of a word, the usage-based theory by D. Geeraerts (2010) and the theory of Behavioral Profiles by P. Hanks (1996). The tendency to recontextualization in the study of semantics becomes the leading one.