Роль конотативно-асоціативних рис найменувань вогню у фразеологічному контексті

Abstract

У нашій статті ми розглядаємо проблему смислового розвитку субстантивів термічної семантики англ. fire, нім. Feuer та укр. вогонь у внутрішньофразеологічному контексті, а також з’ясовуємо як значення, набуті відповідними лексемами у внутрішньофразеологічному контексті, а також і семантична структура фразем, куди ці лексеми входять у тому чи іншому своєму словниковому значенні дозволяють визначити особливості рис певного концепту, реалізованих на лексико-фразеологічному рівні. У нашій статті ми з’ясували «приховані» риси концептуального змісту цих «вогневих» лексем, які є відсутніми у традиційних словникових дефініціях, оскільки належать до конотативно-асоціативної периферії їх сигніфікативного значення. Ми також визначили як семантична деривація, зокрема у внутрішньо-фразеологічному контексті виводить ці «приховані» риси на перший план, оскільки саме на них спираються вторинні, похідні варіанти значення відповідних слів. Для розвідки застосовувались, як основні, описовий та зіставний методи, які реалізовувались у конкретних дослідницьких методиках і процедурах, таких, як структурно-семантичний аналіз внутрішньої форми фразем, метод словникових дефініцій, прийом внутрішньо- й зовнішньомовного перекладу та метод фразеологічної аплікації для встановлення фразеопохідних значень, а також метод встановлення змісту мовних стереотипів (за Є. Бартміньським). Принагідно залучався історико-етимологічний метод, а також методики фреймового моделювання і кількісних оцінок. У результаті проведеного аналізу фразем з ключовими лексемами термічної семантики англ. fire, нім. Feuer та укр. вогонь можна стверджувати, що мовний образ вогню, який ми знаходимо у проаналізованих нами одиницях лексико-фразеологічної системи, буде не цілковито «когерентним», тобто узгодженим у своїх смислових деталях, а, навпаки, до певної міри гетерогенним і суперечливим, що, зрештою, експліцитно підкреслюється у змісті деяких із цих одиниць, відображаючись також у суперечливих фразеологічно-семантичних варіантах лексем на позначення вогню.

In our article we consider the problem of semantic development of substantives of thermal semantics of Eng. fire, Germ. Feuer and Ukr. вогонь in the inner-phraseological context, and we also find out how the meanings acquired by the corresponding lexemes in the intra-phraseological context, as well as the semantic structure of the idioms, where these lexemes are included in one or another of their dictionary meanings, allow us to determine the peculiarities of the features of a certain concept, implemented on the lexical-phraseological levels. In our article, we found out the “hidden” features of the conceptual content of these “fire” lexemes, which are absent in traditional dictionary definitions, as they belong to the connotative-associative periphery of their significant meaning. We also determined how semantic derivation, in particular in the intra-phraseological context, brings these “hidden” features to the primary stage, since it is on them the secondary, derived variants of the meaning of the corresponding words are based. For our research we used as the main, descriptive and comparative methods which were implemented in specific research methods and procedures, such as structural and semantic analysis of the inner form of idioms, method of dictionary definitions, method of internal and external translation and the method of phraseological application to establish phraseological derivative meanings as well as the method of establishing the content of language stereotypes (according to E. Bartminskyi). Occasionally, the historical and etymological methods were used, as well as methods of frame modeling and quantitative estimation. As a result of the analysis of phrases with key lexemes of thermal semantics of Eng. fire, Germ. Feuer and Ukr. вогонь, we must mention that the linguistic image of fire, which we find in the analyzed units of the lexical-phraseological system, will not be completely “coherent”, that is, agreed in its semantic details, but, on the contrary, to a certain extent heterogeneous and contradictory, which, in the end, is explicitly emphasized in the content of some of these units, also reflected in contradictory phraseological-semantic variants of lexemes denoting fire.