Лінгвостилістичний потенціал жанру «публічна промова політика»

Abstract

У статті розглянуто лінгвостилістичні особливості жанру «публічна промова політика». Автори у дослідженні використали низку методів щодо лінгвостилістичних засобів мовного впливу, оскільки слово є усвідомленою комунікацією з аудиторією. Матеріалом дослідження послугували виступи президента України В. Зеленського перед лідерами зарубіжних країн та світовою спільнотою стосовно українсько-російської війни. Автори стверджують, що важливо дослідити закономірності організації публічної промови політика, зокрема набору лінгвостилістичних засобів мовного впливу. У дослідженні при вивченні лінгвостилістичної характеристики жанру «публічна промова політика» розглянуто та проаналізовано фонетичні, графічні, образно-тропеїчні та стилістико-синтаксичні засоби виразності, а також прослідковано їх кількісні та якісні особливості використання. Автори констатують, що жанру «публічна промова політика» притаманне особливе фонетичне втілення, що слугує переважно засобом привертання уваги адресата. Для візуального увиразнення текстів аналізованого жанру використовуються графічні засоби виразності. Жанру «публічна промова політика» також характерне стилістично-марковане втілення, що досягається за рахунок використання різноманітних образно-тропеїчних засобів виразності. Автори у статті наводять результати кількісного аналізу варіативності вживанння засобів виразності у промовах та зазначають, що великої ваги набувають синтактико-стилістичні засоби виразності, зокрема особливо частотними є повтори, відокремлення, перелічення, риторичні питання та безособові речення. Політичному дискурсу характерні як вербальні, так і невербальні засоби комунікації. У цьому виді спілкування використовуються будь-які символи, крім слів. Найчастіше невербальна передача відбувається одночасно з вербальною і може чи підсилювати, чи змінювати зміст сказаного. Невербальні сигнали іноді несуть більше інформації, ніж вербальні, тому люди нерідко покладаються на невербальну інформацію, вважаючи її більш правдивою.

The article considers linguistic features of the "politician public speech" genre. The authors in the study used some methods for linguistic, stylistic means of language influence since the word is conscious communication with the audience. The research material was the speeches of the President of Ukraine, V. Zelenskyi, before the leaders of foreign countries and the world community during the Ukrainian-Russian war. The authors claim that it is essential to study the regularities of a politician's public speech organization, particularly a set of linguistic, stylistic means of linguistic influence. In the research, while studying the linguistic-stylistic characteristics of the genre "politician public speech," phonetic, graphic, figurative-tropic, and stylistic-syntactic means of expression were also considered and analyzed as their quantitative and qualitative features of use were followed. The authors state that the genre "politician public speech" is characterized by a particular phonetic embodiment, which mainly serves to attract the addressee's attention. On the other hand, graphic means of expressiveness are used to visually express texts of the analyzed genre. The genre "public speech of a politician" is also characterized by a stylistic and marked embodiment, achieved through various figurative means of expression. In the article, the authors present the results of a quantitative analysis of the variability of the use of means of expression in speeches and note that syntactic and stylistic means of expression gain great importance, in particular, repetitions, separations, enumerations, rhetorical questions, and impersonal sentences are especially frequent. Political discourse is characterized by both verbal and non-verbal means of communication. Any symbols other than words are used in this type of communication. Most often, non-verbal transmission co-occurs with verbal transmission and can either strengthen or change the meaning of what was said. In addition, non-verbal signals sometimes carry more information than verbal ones, so people often rely on non-verbal information, believing it to be more truthful.