Макроконцепт sacrum в поезії Евгена Маланюка

Abstract

У статті досліджено макроконцепт sacrum з його багатогранними семантичними полями в ліриці Евгена Маланюка періоду Другої світової війни та перших повоєнних років. Семантичне поле макроконцепту у творчості Е. Маланюка надзвичайно широке й виявляє себе в релігійно-філософських, екзистенційнно-ностальгійних, антеїстичних мотивах. Світ sacrumʼу є для поета настільки органічним, що визначає його світовідчуття, світопереживання й світобачення, є осердям його екзистенції. Сакральні виміри у творчості митця повʼязані з трьома концептами, котрі окреслюють його духове буття, – Бог, Віра, Україна. Сакральна лексика – теоніми, ідеоніми, еортоніми, ікононіми, вирази й вислови, метафори, образи-символи, утворюючи модель sacrumʼу, наповнюють художній світ поетичних творів Е. Маланюка. У творах митця актуалізовано також і опозиційні концепти, оскільки тема добра й зла стає провідною в ліриці поета цього періоду. Аналізуючи проблеми сучасного світу, Е. Маланюк усвідомлює, що світ змінюється у своєму екзистенційному вимірі, втрачаючи сакральність, оскільки змінилася й сама епоха, у якій раціоналістично-технократичне начало поступово витіснило й знищило божественність світу, котрий поволі втрачав свої «священні» ознаки, що підкреслювали у своїх численних працях тогочасні мислителі. Досліджено, що в Маланюковій ліриці цього періоду, зокрема в циклі «З літопису», яскраво простежуються в контексті концепту sacrum ідеї та постулати теодицеї: людина, котру Бог наділив свободою волі, відмовившись від Нього в епоху технократизму, заповнила все навколо метафізичним «Злом», яке прийшло в пустелю безбожжя й заполонило собою світ, перетворивши його в криваве місиво воєн та смерти. Саме з поступом усесвітнього «Зла», що опанувало світ і людину в «розбожнену» епоху, поет повʼязує в художньо-поетичному філософуванні втрату Вітчизни, тобто «Дому» – «екзистенційного священного простору» (М. Еліаде), й здійснює свій вибір у «межовій ситуації», визначаючи для себе боротьбу з ним через мистецьке Слово.

The article examines the macro-concept of the sacrum with its multifaceted semantic fields in Eugen Malaniuk's lyrics of the Second World War and the first post-war years. The semantic field of the macro concept in the works of E. Malaniuk is vast and manifests itself in religious-philosophical, existential-nostalgic, and atheistic motives. The world of the sacrum is so organic for the poet that it determines his worldview, worldview, and worldview, which is the heart of his existence. Sacred dimensions in the artist's work are connected with three concepts that outline his spiritual being – God, Faith, and Ukraine. Sacred vocabulary – theonyms, ideonyms, eortonyms, icononyms, expressions and sayings, metaphors, images-symbols, forming a model of the sacrum, fill the artistic world of E. Malaniuk's poetic works. Oppositional concepts are also updated in the artist's works, as the theme of good and evil becomes the leading one in the poet's lyrics of this period. Analyzing the problems of the modern world, E. Malaniuk realizes that the world is changing in its existential dimension, losing its sacredness since the epoch itself has changed, in which the rationalist-technocratic principle gradually supplanted and destroyed the divinity of the world, which was slowly losing its «sacred» features, which contemporary thinkers emphasized in their numerous works. It has been studied that in Malaniuk's lyrics of this period, in particular in the cycle «From the Chronicle», the ideas and postulates of theodicy can be clearly traced in the context of the concept of the sacrum: a person who was endowed by God with free will, having renounced Him in the era of technocracy, filled everything around with metaphysical «Evil», which came to the desert of godlessness and flooded the world, turning it into a bloody mess of wars and death. It is with the progress of the universal «Evil» that took over the world and man in the «godless» era that the poet connects in his artistic and poetic philosophizing with the loss of the Fatherland, i.e. «Home» – «existential sacred space» (M. Eliade), and makes his choice in «borderline situation», determining for himself the struggle with him through the artistic Word.