Соціальна адаптація як вид соціальної послуги незахищених категорій населення

Abstract

Сьогодні питання надання соціальних послуг незахищеним категоріям населення набуває особливої уваги, що зумовлено нестабільністю в країні через військовий стан, погіршення умов проживання тощо. Збільшується кількість внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, учасників бойових дій, осіб, які втратили житло чи рідних та потребують особливої підтримки з боку держави й громадськості. Зросла необхідність у наданні особливого виду соціальної послуги як соціальної адаптації. Мета статті: охарактеризувати соціальну адаптацію, як особливий вид послуги та проаналізувати надання даної послуги незахищеним категоріям населення на Черкащині. Методи дослідження: аналіз літературних джерел та нормативно-правової бази для визначення особливостей надання соціальних послуг; аналіз діяльності державних і недержавних організацій Черкащини з визначення рівня та особливостей надання соціальної адаптації незахищеним категоріям населення. Соціальну адаптацію розглядаємо як систему адаптаційних заходів призначених для усунення або зміни обмежень життєдіяльності з метою збереження соціальної незалежності, збереження та продовження соціальної активності; розвиток соціальних навичок, здібностей і компетенції через навчання або розробку стратегій адаптації. Встановлено, що надання послуги соціальної адаптації визначається відповідними нормативно-правовими документами. На Черкащині надання послуги соціальної адаптації охоплено значну кількість вразливих груп населення: людей похилого віку, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та їх сімей, осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі тощо. Серед основних заходів у межах соціальної адаптації відзначимо: надання юридичних та психологічних консультацій, допомога в оформленні необхідної документації, допомога у вивченні державної мови, налагодження зв’язків внутрішньо переміщених осіб із іншими членами громади, проведення майстер-класів, гурткова робота з дітьми, тренінги для внутрішньо переміщених осіб.

The issue of providing social services to vulnerable population categories receives special attention due to country instability, war, deterioration of living conditions, etc. The number of internally displaced persons, people with disabilities, participants in hostilities, and persons who have lost their homes or relatives and need special support from the state and the public increases. In particular, the need to provide a special type of social service as social adaptation has increased. The article's purpose is to characterize social adaptation as a special type of service and to analyze the provision of this service to vulnerable categories of the population in the Cherkasy Region. Methods applied: analysis of literary sources and the regulatory legal framework to determine the features of social services provision, analysis of activities of state and non-state organizations of Cherkasy region to determine the level and features of providing social adaptation to vulnerable population categories. We consider social adaptation as a system of adaptation measures designed to eliminate or change limitations of life activities to preserve social independence, continue social activity; development of social skills, abilities and competencies through training or development of adaptation strategies. The provision of social adaptation services is determined by relevant regulatory and legal documents. In the Cherkasy region, the provision of social adaptation services covers a significant number of vulnerable population groups: the elderly, people with disabilities, internally displaced persons, war veterans, and their families, persons who have served sentences in the form of restriction or deprivation of liberty, etc. Main activities provided within the scope of social adaptation: provision of legal and psychological consultations, assistance in drawing up the necessary documentation, assistance in learning the state language, establishing connections of internally displaced persons with other community members, conducting master classes, group work with children, training for internally displaced persons, etc.