Формування професійної спрямованості майбутніх фахівців соціономічної сфери

Abstract

Стаття присвячена аналізу проблеми формування професійної спрямованості майбутніх фахівців соціономічної сфери. Мета дослідження: розкрити сутність спрямованості особистості та особливості формування професійної спрямованості у фахівців соціономічних професій. Методи дослідження: теоретичні (вивчення наукової літератури, аналіз, систематизація, порівняння, узагальнення отриманої інформації). Встановлено, що в найбільш загальному значенні під спрямованістю особистості розуміють сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості й визначають її вибірковість і активність. Спрямованість особистості характеризується її переконаннями, ідеалами, інтересами, схильностями, у яких виражається світогляд людини. У своїй структурі види спрямованості містять потреби, установки, відносини. Якщо мова йде про спрямованість особистості при виконанні конкретної діяльності, то використовується поняття «професійна спрямованість». Будучи важливою стороною загальної спрямованості особистості, професійна спрямованість представляє сукупність потреб, установок, інтересів, схильностей, ідеалів, переконань і визначає вибір життєвих цілей. Формувати професійну спрямованість у майбутніх фахівців – це означає зміцнювати в них позитивне ставлення до майбутньої професії, інтерес, схильності і здібності до неї, прагнення вдосконалювати свою кваліфікацію після закінчення навчального закладу, розвивати ідеали, погляди, переконання, престиж професії у власних очах майбутнього фахівця. Готовність майбутнього фахівця соціономічної сфери до професійної діяльності визначається: психологічною готовністю, науково-професійною, практичною, психофізіологічною, фізичною.

The article is devoted to the analysis of the problem of forming the professional orientation of future specialists in the socionomic sphere. The purpose of the study is to reveal the essence of personality orientation and the peculiarities of the formation of professional orientation among specialists in socionomic professions. Research methods applied: theoretical ‒ study of scientific literature, analysis, systematization, comparison, generalization of the obtained information. It was established that in the most general sense, the orientation of the individual is understood as a set of stable motives that orient the activity of the individual and determine its selectivity and activity. The orientation of a person is characterized by his beliefs, ideals, interests, inclinations, which express the individualʼs worldview. In their structure, these types of orientation contain needs, attitudes, and relationships. If we are talking about the orientation of an individual when performing a specific activity, then the concept of «professional orientation» is used. Being an important aspect of the general orientation of the individual, the professional orientation represents a set of needs, attitudes, interests, ideals, beliefs and determines the choice of life goals. To form a professional orientation in future specialists means to strengthen in them a positive attitude towards the future profession, interest, inclination and ability to it, the desire to improve their qualifications after graduating from an educational institution, to develop ideals, views, beliefs, the prestige of the profession in the eyes of the future specialist. In the multi-functional activity of a specialist in the socio-economic sphere, professional training, his ability to design his activity, effectively solve complex professional tasks, and creatively approach the matter are priorities. The personality of the future specialist is formed and developed simultaneously with his professional qualities, readiness to fulfill future obligations. We consider the category «readiness» as two interdependent components: the individualʼs readiness for activity and the individualʼs readiness for professional self-development. The readiness of the future specialist in the socio-economic sphere for professional activity is determined by: psychological readiness, scientific-professional, practical, psychophysiological, physical.