Комунікація як дискурс в об’єктиві когнітивістики

Abstract

У пропонованій науковій розвідці досліджено комунікативну поведінку мовної особистості з її когнітивними складниками. Зазначено, що одне з основних завдань когнітивної лінгвістики полягає у побудові моделі мовного спілкування. На основі теоретичних праць різних науковців стверджено, що поняття дискурс і комунікація співввідносні, але не тотожні. Доведено, що під час моделювання дискурсу можна й треба спиратися на комунікаційні моделі. У статті підкреслено роль когнітивістики для комунікативної площини дискурсу. Думається, що дискурс – це когнітивний процес, що реалізується в ціннісно-смисловому просторі індивіда, тому що про дискурсивний підхід до тексту можна говорити тоді, коли розглядається світ, що репрезентується особистісним світоглядом і представлений когнітивними знаками кодової системи мовної особистості. Дискурсивні рамки дослідження допомагають конкретизувати коди ціннісно-смислового простору, з метою виявлення розумово-мовних процесів, що відбуваються у світогляді індивіда. У праці також проаналізовано інтерпретацію понять стратегії та тактики, що здійснюється в рамках цілого ряду підходів, у тому числі дискурсивного, когнітивного та комунікативного. Наголошено, що саме дискурсивний підхід призводить до ідеї множинності інтерпретації однієї і тієї ж фрази, тексту, що пов'язано з різними свідомостями, які сприймають цей текст, а також різними стратегіями і тактиками тексту. У когнітивному аспекті дискурс характеризується концептами, що входять до нього, фіксують певні цінності, що несуть у собі сенси. Загальною когнітивною базою для користувачів дискурсу виступає культура народу, який говорить певною мовою і втілює в ній свій духовний та історичний досвід. Підсумовано, що когнітивна природа дискурсу у тому, що він відбиває у концептах характеристики суспільних відносин. Значною мірою він творить їх. Мова сама структурує реальність, тому що проводить дискретизацію всього сущого. Так когнітивна структура дискурсу відбиває конструктивістську природу і складається внаслідок колективного досвіду та мислення людей у їхній комунікативній взаємодії.

In the proposed research, the communicative behavior of the linguistic personality with its cognitive components is investigated. It is noted that one of the main tasks of cognitive linguistics is to build a model of language communication. On the basis of the theoretical works of various scientists, it was asserted that the concepts of discourse and communication are related, but not identical concepts. It has been proven that one can and should rely on communication models during discourse modeling. The article emphasizes the role of cognitivism for the communicative plane of discourse. It is thought that discourse is a cognitive process that takes place in the value-semantic space of an individual, because one can talk about a discursive approach to the text when considering the world represented by a personal worldview and represented by cognitive signs of the code system of the linguistic personality. The discursive framework of the study helps to specify the codes of the value-semantic space, in order to identify the mental and linguistic processes occurring in the individual's worldview. The work also analyzes the interpretation of the concepts of strategy and tactics, which is carried out within the framework of a number of approaches, including discursive, cognitive and communicative. It is emphasized that it is the discursive approach that leads to the idea of multiple interpretations of the same phrase, text, which is associated with different consciousnesses that perceive this text, as well as different strategies and tactics of the text. In the cognitive aspect, the discourse is characterized by the concepts included in it, which fix certain values that carry meanings. The general cognitive base for the users of the discourse is the culture of the people who speak a certain language and embody their spiritual and historical experience in it. It is concluded that the cognitive nature of the discourse is that it reflects the characteristics of social relations in concepts. To a large extent, he creates them. Language itself structures reality, because it discretizes everything that exists. Thus, the cognitive structure of the discourse reflects the constructivist nature and is formed as a result of the collective experience and thinking of people in their communicative interaction.