Кулінарний рецепт як засіб формування і розвитку англомовної лінгвістичної і мовленнєвої компетентностей

Abstract

Статтю присвячено розгляду дидактичного потенціалу автентичних кулінарних рецептів як засобу навчання англійської мови з метою формування й удосконалення мовної і мовленнєвої компетентностей здобувачів освіти. Авторами статті з огляду на сучасний стан вивчення питань, пов’язаних із засобами навчання іноземної мови, обстоюється думка, що навчальний потенціал кулінарних рецептів не використовується у повній мірі в процесі надання іншомовної освіти. Більшість досліджень кулінарного рецепту мають лінгвістичне спрямування, в яких розглядаються лексична, граматична, структурна, дискурсивна, прагматична та інші особливості рецепту як одного із провідних жанрів гастрономічного дискурсу. Здобутки цих розвідок можуть становити основу для використання рецептів як засобу формування різних аспектів англомовної лінгвістичної й мовленнєвої компетентностей. Формування й удосконалення цих компетентностей із використанням текстів рецептів доцільно здійснювати шляхом збагачення активного вокабуляру здобувачів освіти задля розширення лексичного інвентарю, що має забезпечити успішне спілкування англійською мовою на тему «Харчування» та відповідних підтем, визначених навчальними програмами; розширення лексичних знань та сприяння формування потенційного словника учнів шляхом ознайомлення із поняттями лексико-семантичного поля (групи), моделей словотворення, безеквівалентну та культурно марковану лексику тощо. Удосконалення граматичних рецептивних і продуктивних навичок доцільно здійснювати на матеріалі наказових й еліптичних речень, інфінітивних структур, віддієслівних прислівників та інших граматичних явищ, властивих текстам англомовних кулінарних рецептів. Рецепт кулінарії як мовленнєвий жанр, що має інструктивний характер та який вирізняється чіткою структурою та логікою викладу, сприятиме удосконаленню компетентності в англомовному усномовленнєвому і писемномовленнєвому продукуванні, інтеракції та зоровому й слуховому сприйманні.

The paper addresses the issue of using a culinary recipe in EFL teaching, particularly as a tool of forming and enhancing communicative linguistic and speech competences. Having reviewed the recent publications focusing on the means of EFL instruction, the authors fix a lack of research papers devoted to discussion of culinary recipes’ didactic potential. The majority of the conducted researches are carried out within a linguistic paradigm. They touch upon lexical, grammatical, discursive, structural and other features of a recipe as one of the leading genres of a gastronomic discourse. The linguistic findings create the basis for teaching implications and elaborating recipe-based instructive techniques to foster communicative competences of EFL learners. The task of English linguistic and speech competences enhancement with the help of recipes can be accomplished in terms of enriching EFL students’ active vocabulary to provide them with an appropriate amount of lexical inventory large enough to freely communicate on the topic “Food and eating habits” outlined by the educational programmes; widening student’s lexical knowledge of lexico-semantic fields, word-building patterns, non-equivalent and culturally marked lexical units etc. that is aimed at developing receptive and productive lexical skills. Mastering grammar skills is possible due to exposure of peculiar for English culinary texts’ syntactical structures and morphological elements (such as past participles, infinitival complexes, imperative, elliptical and non-personal sentences) to EFL students. A recipe as a normative speech genre of an instructional nature can also be considered as a tool for developing skills of spoken and written production and interaction, as well as reception and mediation.