Allusive-based metaphorical nominations in the political discourse

Abstract

The article focuses on the allusive-based metaphorical nomination to designate the Russian army in the Ukrainian political discourse. The concept of metaphorical multicomponent allusion is introduced into scientific use for the first time, expanding the understanding of the ways of intertextuality in the aspect of the theory of conceptual integration. The purpose of the article is the comprehensive analysis of the allusion-based metaphors of the Ukrainian political discourse to designate the Russian army. The objectives of the study are to reveal the components of multicomponent allusions that underlie the metaphors of dehumanization of the Russian army while establishing the correlations between the allusion components and the semantic scope of the input spaces and blended space resulting from allusive reference as well as to determine the derogatory strategies of blatant and subtle dehumanization that are achieved by the allusive nominations of the Russian army. To achieve the purpose and objectives the paper applies an integrative method, involving intertextual analysis, supplemented by elements of a method based on the theory of conceptual integration. Metaphorical multicomponent allusion to designate the Russian army is ‘proper’ and implicit intertextuality device based on connotative meanings borrowed from the input source space of the precedent texts or memory fields and realizing the strategies of the blatant and subtle dehumanization of the Russian army. This device refers to one precedent situation in its various components, which enter the common space of metaphorical blend and mutually reinforce the dehumanizing meanings of the resulting metaphor. The paper has singled the metaphorical multicomponent allusions to designate the Russian army and involve the metaphorical models of its dehumanization based on allusions associate the Russian army either with a fantastic dangerous creature underlying the blatant dehumanization or with soulless creatures with human features aimed at the subtle humanization. The prospect of further research is the analysis of other means of hatred speech in Ukrainian counterpropaganda, as well as pragmatic and discursive strategies of Ukrainian discourse.

У статті розглядається алюзивна метафорична номінація на позначення російської армії в українському політичному дискурсі. У науковий обіг вперше вводиться поняття метафоричної багатокомпонентної алюзії, що розширює усвідомлення засобів інтертекстуальності в аспекті теорії концептуальної інтеграції. Метою статті є комплексний аналіз алюзійних метафор в українському політичному дискурсі на позначення російської армії. Завдання дослідження полягають у виявленні компонентів багатокомпонентних алюзій, що лежать в основі метафор дегуманізації російської армії, з одночасним встановленням кореляції між компонентами алюзії та семантичним обсягом вхідних просторів і змішаного простору, що є результатом алюзивної референції, а також у визначенні стратегій явної та витонченої дегуманізації, які досягаються алюзивними номінаціями російської армії. Для досягнення мети та завдань у роботі застосовано інтегративний метод, що передбачає інтертекстуальний аналіз, доповнений елементами методу, заснованого на теорії концептуальної інтеграції. Метафорична багатокомпонентна алюзія на позначення російської армії є однозначним, але імпліцитним прийомом інтертекстуальності, заснованим на конотативних значеннях, запозичених із вихідного простору прецедентних текстів або полів пам’яті з метою реалізації стратегії явної та витонченої дегуманізації російської армії. Цей прийом реферує до однієї прецедентної ситуації в її різних компонентах, які входять у спільний простір метафоричного бленду та взаємно посилюють дегуманізаційні значення результуючої метафори. У статті виділено метафоричні багатокомпонентні алюзії на позначення російської армії та залучено метафоричні моделі її дегуманізації, засновані на алюзіях, що асоціюють російську армію або з фантастичною небезпечною істотою, що лежить в основі відвертої дегуманізації, або з бездушними істотами з людськими рисами, що реалізує стратегію витонченої гуманізації. Перспективою подальших досліджень є аналіз інших засобів мови ворожнечі в українській контрпропаганді, а також прагматичних і дискурсивних стратегій українського дискурсу.