Foreground expressive linguistic means in a public address: researching speeches by President of Ukraine V. Zelenskyy

Abstract

The article deals with the analysis of linguistic means and their functions in a political address. The authors distinguish between the terms ‘political style’ and ‘political discourse’ by connecting the notion of ‘political style’ with individual speech characteristics of a politician, while understanding ‘political discourse’ as a complex form of human interaction that aims to shape people’s mind and behavior and is constantly influenced by many external factors. The objective of the article is to provide the description of the main expressive means fully employed in the texts under analysis, and to show how discourse influences the sentence structure. The material for research comprises political speeches by President Volodymyr Zelenskyy. Using methods of critical discourse analysis, morphologic and syntactic analysis, elements of the quantitative and comparative methods, as well as the descriptive method, the authors demonstrate that the choice of language means used in political discourse is far from being random but is fully determined by its goals. In the present article, we argue that a political speech has its rhetorical purpose (to establish understanding between the speaker and the audience) and is persuasive (calling for certain actions in the face of certain challenges). From a linguistic point of view, a political address is a type of the text – a complex, hierarchically built whole, consisting of levels (systems) interacting and mutually influencing each other, thus contributing to its cohesion. All language units are structurally, semantically and pragmatically interconnected. The analysis makes it possible to draw the conclusion that there is no one-to-one correspondence between information structure and sentence organization, nor between syntactic form and discourse function – all language units at all levels of language are involved in rendering the desired effect. Repetition (both lexical and syntactic types) is a frequently used expressive means in the analyzed texts.

Стаття присвячена аналізу мовних засобів та їх функцій у політичному зверненні. Автори розмежовують поняття «політичний стиль» і «політичний дискурс», пов’язуючи поняття «політичний стиль» з індивідуальними мовленнєвими характеристиками політика, а під «політичним дискурсом» розуміючи складну форму взаємодії людей, яка спрямована на формування людської самосвідомості та поведінки і постійно перебуває під впливом багатьох зовнішніх факторів. Мета статті – дати характеристику основних експресивних засобів, використаних у аналізованих текстах, і показати, як дискурс впливає на структуру речення. Матеріалом для дослідження є політичні виступи Президента Володимира Зеленського. Використовуючи методи дискурсивного аналізу, морфологічного і синтаксичного аналізу, елементи кількісного і порівняльного аналізів, а також описовий метод, автори демонструють, що вибір мовних засобів у політичному дискурсі не є випадковим, а цілком зумовлений його цілями. У статті стверджується, що мета політичної промови – встановити порозуміння між оратором і аудиторією; політична промова завжди спрямована на досягнення перлокутивного ефекту. З лінгвістичної точки зору політичне звернення як різновид тексту є складне, ієрархічно побудоване ціле, що складається з рівнів (систем), які взаємодіють і взаємовпливають один на одного, забезпечуючи текстову когезію. Усі мовні одиниці структурно, семантично й прагматично пов’язані між собою. Аналіз уможливив дійти висновку про відсутність однозначної відповідності між інформаційною структурою та граматичною організацією речення, а також між синтаксичною формою та дискурсивною функцією – всі мовні одиниці на всіх рівнях мови задіяні у створенні бажаного ефекту. Часто вживаним експресивним засобом у аналізованих текстах є повтор (як лексичного, так і синтаксичного типу).