Концепт EMEK (ПРАЦЯ) у турецькій лінгвокультурі

Abstract

Дослідження лінгвокультурних концептів останніми роками становить доволі популярний і продуктивний напрям лінгвістичних досліджень, який має чимало адептів і так само чимало критиків. На наш погляд, лінгвоконцептологія має право на існування як окрема лінгвістична дисципліна, адже лексичний та паремійний матеріал, досліджений на ґрунті концептуального аналізу, дає нам змогу "зануритися" у світобачення й навіть менталітет людей, які належать до іншої культури, об’єктивованої відповідно іншою мовою. Водночас лінгвоконцептуальне дослідження може мати й суто практичну мету, яка полягає у групуванні й аналізі конкретного мовного матеріалу, що може мати користь, зокрема, під час навчання іноземної мови. Чимало адептів цього підходу, і ми поміж них, стверджують, що мова є одним із засобів і способів, причому ключовим, відбиття етнонаціональної свідомості, а окремі мовні реалізації, подібно до цеглинок, складаються в єдине ціле, що в лінгвокогнітивній парадигмі традиційно отримує назву "мовна (концептуальна) картина світу". У представленій статті йдеться про вербалізацію концепту EMEK (ПРАЦЯ), який входить до ключових аксіологічних концептів турецької лінгвокультури. На основі лексикографічних джерел методом суцільної вибірки визначено ключове слово-номінант, а також інші слова-номінанти досліджуваного концепту, побудовано номінативне поле концепту, встановлено фразеологічні одиниці й побудовано паремійне поле концепту. На основі одиниць паремійного поля методом концептуального аналізу встановлено диференційні ознаки концепту EMEK (ПРАЦЯ). Під час дослідження, крім власне методу концептуального аналізу, ми вдавалися до методу суцільної вибірки з використанням лексикографічних джерел, методу польового моделювання (змодельовано номінативне, дериваційне, пареміологічне поля), методу концептуального аналізу для встановлення диференційних ознак концепту, що є предметом дослідження.

The study of lingua-cultural concepts in recent years became a popular and productive area of linguistic research, which has many adherents as well as many critics. In our opinion, linguistic conceptology has the right to exist as a separate linguistic discipline, because the study of lexical and phraseological material based on conceptual analysis allows us to delve into the worldview and even the mentality of people who belong to a different culture which is objectified accordingly by a different language. At the same time, lingua-conceptual research can also have a purely practical purpose, which is to group and analyze specific language material, and this can be useful particularly when teaching a foreign language. Many adherents of this approach, and we among them, argue that language is one of the crucial means of the reflection of ethno-national consciousness, and separate linguistic realizations, like bricks, are formed into a single whole, which in the lingua-cognitive paradigm is sometimes named "the linguistic (conceptual) picture of the world" or "the linguistic worldview". This research paper deals with the verbalization of the concept EMEK (LABOR), which is one of the key axiological concepts of the Turkish linguistic culture. Based on lexicographic sources, the name-word, as well as other representative- words of the studied concept were determined, the nominative field of the concept was constructed, phraseological units were identified and listed, and the phraseological field of the concept was constructed. According to the units of the phraseological field the differential features of the concept EMEK (LABOR) were established by the method of conceptual analysis. During the research, in addition to the method of conceptual analysis, the complete picking-out method based on lexicographic sources was used for the identification of the name-word, representative-words and paroemias, and the field modelling method was used for modelling nominative, derivational, phraseological fields.