Семантична класифікація турецьких фразелогічних одиниць із компонентом ВОДА

Abstract

Дослідження присвячено системному підходу щодо дослідження семантичних відношень у системі турецьких фразеологічних одиниць, що містять у своєму складі компонент ВОДА. Фразеологічна одиниця є немодельованим словосполученням, пов’язаним семантичною єдністю. У мовленні така єдність не створюється, а відтворюється в готовому вигляді і функціонує як єдиний член речення. У фразеології існує багато класифікацій сталих сполук. В основу їх покладено різне розуміння обсягу цієї галузі лінгвістики та різні критерії класифікації. Беручи до уваги семантичну єдність компонентів у ідіоматичному вислові розглядаємо саме семантичну класифікацію фразеологічних одиниць. З-поміж вчених, що розробили семантичні класифікації фразеологізмів, можемо назвати Ш. де Баллі, О. Аксоя, Л. Шубаси Узун, Л. Булаховського, І. Покровську тощо. За основу дослідження беремо класифікації І. Покровської, Я. Бечко та Т. Тоненчук, а саме: групування турецьких фразеологічних одиниці з компонентом ВОДА на основі подібності значень стійких сполук. Фразеологічні одиниці займають значний пласт лексики турецької мови. Саме в них відображаються матеріальна та духовна культура народу, зокрема його глибинна історія і багатство мови. Вода – це основа для всього живого, тому у турецькій культурі їй надають великого значення, зокрема, це відображено і у чисельній кількості фразеологічних одиниць із компонентом ВОДА. Матеріалом дослідження слугували 103 фразеологічні одиниці із компонентом ВОДА, які у результаті семантичного аналізу, було розподілено на дванадцять семантичних груп на основі подібності значень стійких сполук. Найбільш чисельними групами фразеологічних одиниць стали такі, що описують працю (23%) а також відносин між людьми та їх ставлення один до одного (20%), звідки витікає висновок, про вплив соціального, культурного та історичного контексту турецькомовного суспільства на природу їх походження фразеологічних одиниць із компонентом ВОДА.

The article is devoted to a systematic approach to the study of semantic relations in the system of Turkish phraseological units, which contain the WATER component. A phraseological unit is an unmodeled word combination connected by semantic unity. Such kind of unity is not created in speech, but it is reproduced in a finished form and functions as a single member of a sentence. There are many classifications of constant expressions in phraseology. They are based on different understandings of the scope of this field of linguistics and different classification criteria. The semantic classification of phraseological units is investigated considering the semantic unity of the components in an idiomatic expression. Among the scientists who developed semantic classifications of phraseological units, we can mention S. de Balli, O. Aksoy, L. Shubasi Uzun, L. Bulakhovskyi, I. Pokrovska, etc. We take the classifications of I. Pokrovska, Y. Bechko and T. Tonenchuk as the basis of the study, namely: the grouping of Turkish phraseological units with the WATER component based on the similarity of the values of stable compounds. Phraseological units occupy a significant layer of the vocabulary of the Turkish language. The material and spiritual culture is reflected, in particular, in people’s deep history and the richness of the language. Water is the basis for all living things, therefore in Turkish culture big importance is given to it, in particular, this is reflected in the large number of phraseological units with the component WATER. The material of the research contains 103 phraseological units with the WATER component, which, as a result of semantic analysis, were divided into twelve semantic groups based on the similarity of the meanings of constant expressions. The most numerous groups of phraseological units were those that describe work (23%) as well as relations between people and their attitude towards each other (20%), from which leads to the conclusion about the influence of the social, cultural and historical context of the Turkish-speaking society on the nature of their origin of phraseological units with the WATER component.