Прагматичний потенціал спортивного жаргону у сучасній соціальній структурі мови (на матеріалі американського спортивного медіадискурсу)

Abstract

У статті розглянуто загальні особливості спортивного жаргону у медіа дискурсі. Стисло подано особливості поширення й використання жаргонізмів. Виділено два види спортивного дискурсу: формальний спортивний дискурс і неформальний спортивний дискурс, а також розглянуто тематичні групи спортивного жаргону за семантичною ознакою. Спортивний жаргон (сленг) потребує глибокого вивчення не лише з лінгвістичних, а й з соціальних причин: твердження про особливий соціальний статус фізичного виховання та спорту є беззаперечним. Галузь фізичної культури відзначається динамічним характером: з’являються нові види спорту, до фізичного виховання залучається ширше коло громадян. У статті детально розглядається спортивний жаргон, як семантичне явище. Найбільшу тематичну групу семантичних номенів у спортивному жарґоні становлять номени на позначення осіб. За відношенням до спорту – це самі спортсмени, їх об’єднання в команди та тренери. До номенів, утворених внаслідок семантичних перенесень належать: дії спортсменів, спортивні прийоми, частини тіла, місце змагань, тренувань, спортивних локацій, позначення різних спортивних предметів. Проаналізований матеріал засвідчує, що спортивний жаргон є явищем відносно новим в українській мові, тому й переважна більшість семантичних номенів спортивного жаргону є інноваційними. Така активність та кількість семантичних груп спортивного жаргону спричинена відсутністю суворих норм і обмежень до творення, а також потребою заповнювати мовні лакуни для успішної комунікації у медіа дискурсі. Отримані висновки можуть бути використані для формування навчальних посібників та методичних видань з лексикології, соціолінгвістики, у викладанні спецкурсу «Соціолінгвістичні проблеми в аспекті перекладу».

This paper addresses the general features of the sociolinguistics and translation. The peculiarities of the usage, formation and pragmatic functions of jargonisms are briefly presented in the research. Two types of sports discourse are distinguished: formal sports discourse and informal sports discourse, as well as thematic groups of sports jargon are considered on the basis of semantics. Sports jargon (slang) requires deep investigation not only for linguistic, but for some social reasons as well: the statement on the special social status of physical education and sports has been undeniable. The field of physical culture can be characterized by its dynamic and fascinating nature. The article examines sports jargon as a semantic phenomenon in detail. The largest thematic group of semantic nomens in the sports jargon belongs to nouns denoting people. These are the athletes themselves, their performance in teams and coaches. Nomens formed in the result of semantic transfers include: actions of athletes, sports techniques, parts of the body, place of competition, training, sports locations, various sports items. The analysed material proves that sports jargon has been a relatively new phenomenon in the Ukrainian language, therefore the vast majority of semantic nomens of sports jargon are called innovative. The results of the texts analysis allow the authors of the paper come to the conclusion that there is a rise in the tendency of interpenetration of different discourses, which is caused by the great interest in the phenomenon of sport on behalf of different participants of sport discourse; by the growing number of social relationships and the roles performed by linguistic personalities; by globalization processes. Conclusions, obtained in this study, can be used to create tutorials on sociolinguistics and translation or in teaching the special courses as "Sociolinguistic aspects of Translation".