Алюзія як художній засіб в еволюційному процесі корейської поезії першої половини ХХ-го століття на прикладі поезії Кім Соволя

Abstract

Ця стаття присвячена вивченню ролі алюзії як художнього засобу в еволюційному процесі корейської поезії першої половини ХХ-го століття. Дослідження акцентує увагу на важливості алюзій в поезії того періоду та їхньому впливі на розвиток літературних течій. Стаття розглядає зміни у використанні алюзій в корейській поезії під час японської колонізації та їхній вплив на художній вираз та поетичну мову творів. Саме через цей історичний контекст алюзія стала інструментом для вираження національної ідентичності та спротиву. Поети використовували алюзії, щоб нагадати читачам про корейську спадщину та культурну спадщину, які були під загрозою. Стаття аналізує конкретні вірші цих поетів і відстежує, як алюзії в них еволюціонували протягом часу. Вона також досліджує вплив політичних та соціальних факторів на вибір алюзій та їхню роль у виразі поетичних ідей. Автор аналізує алюзії, використані в творах такого видатного корейського поета як Кім Соволь, та розглядає їхню роль у передачі соціокультурних контекстів епохи. Він був видатним поетом того часу і залишив помітний слід у корейській літературі. Але важливо враховувати, що всі поети, які творили під час японської колонізації, коли корейська культура та мова були пригнічені. Серед питань, піднятих у статті, є пошук ідентичності корейської поезії в умовах іноземного панування, вплив політичних та соціальних факторів на художній вираз, а також взаємозв'язок між алюзією та національними символами. Дослідник проводить аналіз та систематизацію алюзій в обраних віршах, відстежує їхні еволюційні зміни та історичні зв'язки. Використовуючи методи філологічного аналізу та літературознавчого дослідження, стаття розкриває тонку майстерність поетів у використанні алюзій для виразу своїх почуттів та ідеологічних переконань. Висновки статті вказують на значущість алюзії як засобу для вираження національної ідеї ідентичності, та відзначають роль поетів у збереженні та розвитку корейської поетичної традиції в умовах впливу інших культур. Ця робота спрямована на розширення знань у галузі корейської літератури та поглиблення розуміння її еволюційних процесів під час складного історичного контексту. Ця стаття робить важливий внесок у вивченні корейської поезії і її еволюції в умовах японської колонізації, допомагаючи краще розуміти значення алюзій у художній творчості того періоду.

This article is devoted to the study of the role of allusion as an artistic device in the evolutionary process of Korean poetry in the first half of the 20th century. The study focuses on the importance of allusions in the poetry of that period and their influence on the development of literary currents. The article examines changes in the use of allusions in Korean poetry during Japanese colonization and their influence on the artistic expression and poetic language of the works. It is through this historical context that the allusion became a tool for expressing national identity and resistance. Poets used allusions to remind readers of Korean heritage and cultural heritage that were under threat. The article analyzes specific poems of these poets and traces how the allusions in them have evolved over time. It also explores the influence of political and social factors on the choice of allusions and their role in the expression of poetic ideas. The author analyzes the allusions used in the works of such a prominent Korean poet as Kim Sowol and examines their role in conveying the socio-cultural contexts of the era. He was an outstanding poet of the time and left a noticeable mark on Korean literature. But it is important to consider that all poets who wrote during Japanese colonization, when Korean culture and language were suppressed. Among the questions raised in the article are the search for the identity of Korean poetry under foreign rule, the influence of political and social factors on artistic expression, as well as the relationship between allusion and national symbols. The researcher analyzes and systematizes allusions in selected poems, tracks their evolutionary changes and historical connections. Using the methods of philological analysis and literary research, the article reveals the fine skill of poets in using allusions to express their feelings and ideological beliefs. The conclusions of the article indicate the importance of allusion as a means of expressing the national idea of identity, and note the role of poets in the preservation and development of the Korean poetic tradition under the influence of other cultures. This work is aimed at expanding knowledge in the field of Korean literature and deepening the understanding of its evolutionary processes during a complex historical context. This article makes an important contribution to the study of Korean poetry and its evolution under the conditions of Japanese colonization, helping to better understand the meaning of allusions in the artistic creativity of that period.