Сутність та структура фасилітаційної компетентності соціального працівника

Abstract

Актуальність статті об’єктивно детермінована викликами сьогодення, пов’язаними з повномасштабною війною, що розширила діапазон функціоналу соціальних працівників й зумовила підвищення вимог до якості їх професійної підготовки в університеті у напрямі формування фасилітаційної компетентності. Мета статті: висвітлення сутності та структури фасилітаційної компетентності соціального працівника. Методи дослідження: дефініційний аналіз ґрунтовних понять дослідження, аналіз, синтез, порівняння, систематизація й узагальнення наукових джерел. Висвітлено феномен фасилітації у межах реалізації компетентнісного підходу. Обґрунтовано і визначено феномен фасилітаційної компетентності майбутнього соціального працівника як інтегрований професійно-особистісний конструкт, що синтезує фасилітаційну спрямованість, сукупність фасилітаційних знань та умінь, особистісних якостей, які забезпечують ефективну реалізацію професійних функцій соціального працівника, пов’язаних з його фасилітаційною діяльністю. З’ясовано структуру фасилітаційної компетентності соціального працівника, що містить мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-гносеологічний, праксіологічний компоненти.

The relevance of the presented article is objectively determined by today's challenges associated with a full-scale war, which expanded the range of functionality of social workers and led to an increase in the requirements for the quality of their professional training at the university in the direction of the formation of facilitation competence. The article's aim: is to highlight the essence and structure of a social worker's facilitation competence. In the course of the study, the following methods of scientific and pedagogical research were used, such as: definitional analysis of fundamental research concepts, analysis, synthesis, comparison, systematization, and generalization of scientific sources from various aspects of competence and facilitation issues. The article highlights the phenomenon of facilitation within the implementation of the competence approach. The phenomenon of facilitation competence of future social workers as an integrated professional and personal construct is substantiated and defined, which synthesizes the facilitation orientation, the set of facilitation knowledge and skills, and personal qualities that ensure the effective implementation of the social worker's professional functions related to his facilitation activities. Outlined scientific positions, as well as taking into account the specifics of the social worker's professional activity, make it possible to distinguish the components in the structure of the social worker's facilitation competence. The structure of the facilitation competence of a social worker, which contains motivational-axiological, cognitive-epistemological, praxeological, and reflective-analytical components, is clarified. The aspect of developing a criterion apparatus for researching the facilitation competence of a social worker requires further research.