Вплив сімейних мовних практик на формування українсько-російського дитячого білінгвізму (на матеріалі соціолінгвістичного опитування родин із Києва)

Abstract

У статті досліджено особливості онтогенезу дитячого мовлення як процесу конструювання мовної системи в ситуації масового контактного білінгвізму між близькоспорідненими мовами. Розглянуто соціолінгвістичні показники функціонування української мови. Стаття досліджує вплив сімейних мовних практик на розвиток українсько-російського білінгвізму у дітей дошкільного віку в м. Києві. Дослідження ґрунтується на даних, зібраних до початку військової агресії у 2022 року, і аналізує особливості мовного використання в родинах, які виховують дошкільнят. Соціолінгвістичне дослідження виявило, що українська та російська мови є основними мовами для київських родин із дітьми. У статті описано особливості формування дитячого білінгвізму, що є результатом зміни пріоритетів первинного та вторинного соціумів. Досліджено поняття сімейної мовної політики та зміна мовленнєвої поведінки дітей у процесу соціалізації. Зіставлено ефективність застосування до дитини певної батьківської стратегії мовного виховання (як усвідомленої, так і інтуїтивної) і реальні мовленнєві практики, яких набуває дитина під час переходу з первинного соціуму до вторинного. Розглянуто концепт сімейної мовної політики як передумову для подальшого визначення особливостей мовленнєвого розвитку дитини. Простежено особливості батьківських мовленнєвих практик на формування / неформування раннього білінгвізму. Дослідження підкреслює важливість розгляду соціолінгвістичних аспектів використання мови (мов) у сім’ях, де виховують дітей. Розглянуто чинники та мотиви, що впливають та, по суті, визначають перебіг мовленнєвого розвитку дитини. Проаналізовано ситуацію природного оволодіння другою мовою дітьми дошкільного віку шляхом занурення в нове мовленнєве середовище та перебування у білінгвальному середовищі.

The article examines the unique characteristics of the ontogenesis of children's speech as a process of constructing a language system in the context of mass contact bilingualism between closely related languages. It considers the sociolinguistic indicators of the Ukrainian language's functioning and investigates the impact of family language practices on the development of Ukrainian-Russian bilingualism among preschool children in Kyiv. The study is based on data collected prior to the commencement of military aggression in 2022, and it analyzes the peculiarities of language usage in families raising preschool children. A sociolinguistic study revealed that Ukrainian and Russian are the primary languages for families with children in Kyiv. The article describes the formation of children's bilingualism, which is the result of a shift in the priorities of primary and secondary societies. It explores the concept of family language policy and the changes in children's speech behavior during socialization. The study compares the effectiveness of applying a particular parental language education strategy to the child (both conscious and intuitive) and the actual speech practices acquired by the child during the transition from primary to secondary society. The concept of family language policy is seen as a prerequisite for determining the peculiarities of a child's speech development. The study traces the peculiarities of parental speech practices on the formation/non-formation of early bilingualism. It highlights the importance of considering sociolinguistic aspects of language use in families where children are raised. The factors and motives that influence and determine a child's speech development are considered, including the situation of natural acquisition of a second language by preschool children through immersion in a new speech environment and exposure to a bilingual environment.