Національно-культурна специфіка фразеологізмів із тематичної групи «Моральні відносини» (на матеріалі німецької та української мов)

Abstract

Стаття відноситься до області лінгвокраїнознавчих та лінгвокультурологічних досліджень. У ній на матеріалі німецької та української мов розглядається вербалізація уявлень про моральні відносини, виявляються національно-культурні особливості українських та німецьких фразеологізмів тематичної групи «Моральні відносини». Прояви національно-культурних особливостей досліджується на двох рівнях – лінгвокраїнознавства та лінгвокультурології. Для аналізу беруться українські та німецькі фразеологічні одиниці предикативного характеру (прислів'я, приказки). Виявлення національно-культурної специфіки у фразеологізмах за допомогою лінгвокраїнознавчої методології здійснюється через пошук прототипів, розгляд особливостей компонентного складу фразеологізмів та їхньої внутрішньої форми. На основі проаналізованого матеріалу робиться висновок про те, що культурно-національний компонент семантики фразеологізмів української та німецької мов досліджуваної тематичної групи проявляється абсолютно ідентично. Розкриття національно-культурної специфіки у фразеологізмах методами лінгвокультурології відбувається шляхом показу національно обумовленої концептосфери, вербалізованої через прислів’я та приказки. Вербалізація моральних відносин вивчається методом порівняння репрезантації аксіом поведінки (аксіоми взаємодії, життєзабезпечення, спілкування, відповідальності, управління, реалізму, безпеки та розсудливості) у двох мовах. В результаті автор доходить висновку, що в обох культурах паремійна картина світу має ідентичну структуру, що пояснюється тим, що аксіоми поведінки, які регулюють моральні відносини між людьми, мають універсальний, загальний для всього людства характер, не зважаючи на існування відносних і локальних систем моралі, які розвиваються в рамках конкретних суспільств та історичних періодів. Дослідження містить багатий ілюстративний матеріал.

This article belongs to the area of country studies through language and cultural linguistics. It deals with the verbalization of idea of moral and moral relations in German and Ukrainian languages, reveals national and cultural characteristics of the Ukrainian and German phraseological units of the thematic group “Moral Relations”. The manifestations of national and cultural characteristics are investigated at two levels: country studies through language and cultural linguistics. The analysis is based on Ukrainian and German phraseological units of a predicative nature (proverbs, sayings). The identification of national and cultural specific characteristics in phraseology using the methods of country studies through language is carried out through the search for prototypes, the component analysis of idioms and review of their internal form. On the basis of the analyzed material, the author arrives at a conclusion that the cultural and national component of Ukrainian and German idioms belonging to the analyzed thematic group is manifested absolutely identically. The disclosure of national-cultural features in phraseological units by the methods of linguocultural studies is carried out by showing the nationally determined concept sphere verbalised through proverbs and sayings. The verbalisation of moral relations is studied by comparing the representation of eight axioms of behaviour (axiom of interaction, life support, communication, responsibility, management, realism, safety and common sense) in two languages. As a result, the author comes to the conclusion that in both cultures the paremic worldview has an identical structure. This is due to the fact that the axioms of behaviour that regulate moral relations between people are universal, common to whole mankind, despite the existence of relative and local moral systems that develop within specific societies and historical periods. The study contains a lot of illustrative material.