Ментальні концепти в паремійному просторі латинської мови

Abstract

У статті представлено виклад основних результатів дослідження ментальних концептів у римській лінгвокультурі. Актуальність теми зумовлена антропоцентричним спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень, а також відсутністю ґрунтовних розвідок лінгвокультурної специфіки концептів ментальної сфери давніх римлян. Метою роботи є вивчення універсальних і національно-культурних домінант концептів інтелектуальної сфери в латинській мові. Джерельною базою дослідження слугували паремії (200 одиниць), які найбільш яскраво ілюструють стереотипні уявлення римлян про інтелект, розумові здібності, спосіб мислення античних людей. Засобами вербалізації концептів інтелектуальної сфери слугують лексичні одиниці на позначення ментальної діяльності людини, а саме: sapientia, ratio, mens, eruditiо, ingenium, sapiens. У результаті аналізу встановлено, що концепт розум у римській лінгвокультурі є одним з найвагоміших показників повноцінної ментальної діяльності людини. Латинські паремії репрезентують уявлення римлян про розум як абсолютну і беззаперечну цінність, позитивну якість, подаровану людству вищими силами. Розумові здібності не залежать від матеріального добробуту, їх неможливо купити за гроші. Римляни сприймали розум як набуту здатність людини. Розумна людина в римській етносвідомості – це цілеспрямована людина, яка завжди знайде вихід зі складної ситуації. Розум – це здатність мислити, знаходити нестандартні рішення життєвих проблем, аналізувати і передбачати наслідки своїх вчинків і дій, перемагати світ знаннями. Визначальною рисою розумної людини в римській спільноті вважали скромність у поведінці і зовнішньому вигляді, терпіння, толерантність. Важливими семантичними ознаками концептів інтелектуальної сфери в римській лінгвокультурі є компоненти: мова як засіб репрезентації інтелектуальних здібностей людини, гнучкість мислення, здатність передбачати події, вміння визнавати і вчитися на помилках, перебувати в гармонії із собою, контролювати емоції. Латинська паремійна спадщина репрезентує зв’язок ментальних концептів з концептами ЗНАННЯ, НАВЧАННЯ, БАГАТСТВО, ВІК, ЗОВНІШНІСТЬ, ЕМОЦІЇ.

The article presents an overview of the main results of the research on mental concepts in the Roman linguistic culture. The topicality of the theme is caused by the anthropocentricity of modern linguistic research, as well as the lack of thorough research into the linguistic and cultural specificity of the concepts of the mental sphere of the ancient Romans. The purpose of the study is to analyze the universal and national-cultural dominant concepts of the intellectual sphere in the Latin language. The source of the study was paremias (200 units), which most vividly illustrate the stereotypical ideas of the Romans about intelligence, mental abilities, and ancient people’s way of thinking. The means of verbalizing of intellectual sphere concepts are lexical units used to denote the mental activity of a person, namely: sapientia, ratio, mens, eruditio, ingenium and sapiens. As a result of the analysis, it was established that the concept of mind in the Roman linguistic culture is one of the most important indicators of a person’s full-fledged mental activity. Latin paremias represent the Romans’ idea about the mind as an absolute and undeniable value, a positive quality, gifted to humanity by higher forces. Mental abilities do not depend on material well-being, they cannot be bought with money. The Romans perceived reason as an acquired human ability. A smart person in Roman ethnic consciousness is a purposeful person who will always find a way out of a difficult situation. Mind is the ability to think, find non-standard solutions to essential problems, analyse and predict the consequences of one’s actions and actions and conquer the world with knowledge. Modesty in behaviour and appearance, patience, and tolerance were considered the defining features of an intelligent person in the Roman community. The following components are important semantic features of the concepts of the intellectual sphere in the Roman linguistic culture: language as a means of representing a person’s intellectual abilities, the flexibility of thinking, the ability to predict events, the ability to recognize mistakes and learn from them, to be in harmony with oneself and to control emotions. The Latin paremic heritage represents the interrelation between the mental concepts and the concepts of KNOWLEDGE, LEARNING, WEALTH, AGE, APPEARANCE and EMOTIONS.