Соціальне проєктування: сутність, призначення, методологія

Abstract

Сучасна суспільна практика та виробництво в умовах ресурсного дефіциту ставить перед людством завдання затвердження проєктного мислення, для формування якого необхідне чітке розуміння всіх аспектів проєктування як своєрідного методологічного підходу. Це й обумовлює актуальність подібних наукових пошуків. Мета дослідження – вибудувати загальну картину соціального проєктування як соціальної технології, за рахунок аналізу поняття, особливостей, закономірностей, умов та розгляду його методологічних аспектів. Методи дослідження: системний, критичний, порівняльний, структурний методи, аналіз та синтез, метод логічного узагальнення, типологізація, систематизація, інтерпретація та метод аналізу документів. Дослідження змісту соціального проектування як соціальної технології, дало змогу визначити, що соціальне проєктування, засноване на концептуальному аналізі ситуації, створює ідеальну картину бажаного майбутнього, виявляє тенденції розвитку, планує зміни, що, в свою чергу, оптимізує розвиток соціальної сфери та зменшує прояв небажаних суспільних тенденцій. Соціальне проєктування має бути спрямоване на вдосконалення існуючих соціальних явищ, в цілому соціальної інфраструктури сучасного суспільства, рішення проблем соціально незахищених категорій населення, шляхом розробки проєктів та їх реалізації в реальній українській практиці. Також соціальне проєктування можна розглядати в біль широкому сенсі, а саме – як своєрідний методологічний соціально-технологічний підхід до вирішення багатьох суспільних проблем в різних сферах громадського життя.

Modern social practice and production in the conditions of resource scarcity sets the task of approving design thinking before humanity, for the formation of which a clear understanding of all aspects of design as a kind of methodological approach is necessary. This determines the relevance of such scientific research. The purpose of the research is to build a general picture of social design as a social technology, due to the analysis of the concept, features, regularities, conditions, and consideration of its methodological aspects. Research methods: systematic, critical, comparative, structural methods, analysis, and synthesis, method of logical generalization, typology, systematization, interpretation, and method of document analysis. The study of the content of social design as a social technology made it possible to determine that social design, based on a conceptual analysis of the situation, creates an ideal picture of the desired future, reveals development trends, and plans changes, which, in turn, optimizes the development of the social sphere and reduces the manifestation of undesirable social trends. Social planning should be aimed at improving existing social phenomena, the overall social infrastructure of modern society, and solving the problems of socially vulnerable categories of the population, through the development of projects and their implementation in real Ukrainian practice. Also, social design can be considered in a broad sense, namely as a kind of methodological socio-technological approach to solving many social problems in various spheres of public life. The following stages of social projecting are defined: formation of the problem; social order; object certification; goal formulation; definition of tasks; choosing a strategy for project activities; drawing up an organizational program; forecasting; modeling; construct (choice of the most efficient model); project.