Словотворчий аспект неолексики епохи коронавірусу в англійській та українських мовах

Abstract

У роботі проаналізовано питання виникнення нових слів на матеріалі корпусу англійської та української мов, охарактеризовано особливості функціонування та утворення неологізмів. Мета полягає в аналізі особливостей виникнення та функціонування неологізмів, пов’язаних із коронавірусом в англійській мові, у першу чергу, і українській в медійному дискурсі. Основний склад лексики пандемії коронавірусу – нові слова і вирази, що відносяться до непрофесійного медичного дискурсу (просторічно-повсякденної медичної лексики). Лексика пандемії коронавірусу часто має метафоричний характер, властивий лексиці науково-популярного медичного дискурсу. Найбільш частотним способом утворення неологізмів є злиття, що підтверджує ідею про домінуючий на сучасному етапі принцип лінгвістичної економії. Лексичні одиниці, які були неологізмами деякий час назад, починають брати активну участь у словотворенні після асиміляції в мові, що підтверджує дію закону мовних засобів. Для більш прозорої семантики новоутворення використовуються способи словотворення, при яких опорний елемент зазнає найменших змін. Використання «традиційних» методів словотворення (афіксації та словоскладання) для створення абсолютно нових значень відбиває системний характер мови, підтверджений також тим фактом, що елементи, створені за допомогою скорочень різного типу, використовуються як складові елементи слів, утворених іншим способом. Збагачення арсеналу словотворчих засобів відбувається за рахунок появи нових афіксів. Ми не виключаємо того факту, що багато COVID-неологізмів вийдуть із ужитку, як тільки пандемія коронавірусу перестане бути щоденною загрозою для суспільства. Однак, вивчення сучасних неологізмів дозволяє отримати уявлення про основні способи словотворення в мові й виділити найбільш продуктивні з них. Перспективу дослідження «COVID-лексики» ми вбачаємо у вивченні не лише неологізмів, але також у розгляді та аналізі стратегій, тактик і мовних прийомів, що використовуються в «COVID-дискурсі» в цілому.

The question of the new words formation based on the material of the corpus of English and Ukrainian languages, the features of functioning and forming of neologisms are described in the paper. The goal is to analyze the features of the formation and functioning of neologisms associated with coronavirus in primarily English, and Ukrainian in media discourse. The main vocabulary of the coronavirus pandemic consists of new words and expressions related to non-professional medical discourse (colloquial and everyday medical vocabulary). The vocabulary of the coronavirus pandemic is often metaphorical being typical of the vocabulary of popular science medical discourse. The most frequent method of forming neologisms is fusion, which confirms the idea of the dominant principle of linguistic economy at the present stage. Lexical units used to be neologisms some time ago begin to take an active part in word formation after assimilation in speech to confirm action of the law of language means. To get more transparent semantics of the new words, word formation methods are used, in which the referent undergoes the slightest changes. The use of «traditional» methods of word formation (affixation and word composition) to create completely new meanings confirms the concept of systemic nature of the language. The systemic nature of the language is also confirmed by the fact that elements created using abbreviations of various types are used as composite elements of words formed differently. The stock of word-forming means is enriched with introduction of new affixes. We support the fact that many COVID-neologisms will fall out of use as soon as the coronavirus pandemic ceases to be a daily social threat. However, the study of modern neologisms allows us to get an idea of the main methods of word formation in speech and identify the most productive of them. We expect prospect of studying COVID-vocabulary in the particular study of not only neologisms, but also in the consideration and analysis of strategies, tactics and language techniques used in COVID-discourse in general.