Сучасні підходи до визначення поняття правового звичаю

Abstract

Стаття присвячена існуючим у сучасній юридичні літературі підходам до розуміння поняття правового звичаю. Відзначено взаємозв’язок між різноманітністю дефініцій правового звичаю та плюралізмом праворозуміння. Висвітлено позитивістський вплив на розуміння правового звичаю крізь призму його визначень. Запропоновано класифікувати існуючі в українській юриспруденції дефініції правового звичаю за критерієм наявності вказівки на санкціонування звичаю державою. Відповідно до зазначеного критерію їх можна поділити на такі групи: визначення, що вказують на санкціонування з боку держави; ті, які не містять згаданої вимоги; дефініції, в яких державне санкціонування правового звичаю розглядається як його факультативна (додаткова) ознака.Досліджено визначення поняття правового звичаю, запропоновані в як у науковій, так і в навчальній літературі з теорії та історії права, а також інших предметів (у тому числі в навчальних посібниках зі звичаєвого права). Зокрема проаналізовано більш як двадцять дефініцій правового звичаю та звичаєвого права, що представлені у працях Т. Андрусяка, С. Білостоцького, О. Васянович, М. Жовтобрюха, О. Івановської, М. Козю-бри, Л. Луць, О. Мірошниченко, П. Рабіновича, І. Усенка, О. Скакун, В. Сухоноса, О. Шевченка, О. Яворської та ін. З порівняльною метою в стат-ті охарактеризовано підходи до розуміння звичаєвого права окремих іноземних правознавців (Б. Бенсона, Дж. Мерфі, А. Прейснера) та представників суміжних галузей знань. З’ясовано, що окремі дефініції правового звичаю використовують замість державного санкціонування близькі за значенням терміни, які однак не є тотожними цьому явищу – наприклад, соціальна санкція (санкціонування суспільством, а не державою) чи схвалення держави. Таке схвалення, ймовірно, варто розуміти дещо ширше, ніж санкціонування (є різновидом схвалення), але вужче, ніж визнання. Останнє не завжди передбачає схвалення, яке є позитивною реакцією не відміну визнання, що може бути як позитивним, так і нейтральним.

The article is devoted to approaches to understanding the concept of legal custom existing in modern legal literature. The correlation between the variety of definitions of legal custom and the pluralism of legal understanding is noted. The positivist influence on the understanding of legal custom through the prism of its definitions is highlighted. It is proposed to classify the definitions of legal custom existing in Ukrainian jurisprudence according to the criterion of the presence of an indication of the sanctioning of the custom by the state. According to the specified criterion, they can be divided into the following groups: definitions indicating state sanctioning; those that do not contain the mentioned requirement; definitions in which state sanctioning of legal custom is considered as its optional (additional) feature.The definition of the concept of legal custom proposed in both scientific and educational literature on the theory and history of law, as well as other subjects (including in textbooks on customary law) was researched. In particular, more than twenty definitions of legal custom and customary law presented in the works of T. Andrusiak, S. Bilostotskyi, O. Ivanovska, M. Koziubra, L. Luts, O. Miroshnychenko, P. Rabinovych, O. Skakun, V. Sukhonos, O. Shevchenko, I. Usenko, O. Vasianovych, O. Yavorska, M. Zhovtobriukh and others. For comparative purposes, the article describes the approaches to understanding customary law of several foreign legal scholars (B. Benson, J. Murphy, A. Preisner) and representatives of related fields of knowledge.It has been found that some definitions of legal custom use terms close in meaning instead of state sanctioning, which, however, are not identical to this phenomenon – for example, social sanction (sanctioning by society, not the state) or state approval. Such approval should probably be understood somewhat more broadly than sanctioning (which is a type of approval), but narrower than recognition. The latter does not always imply approval, which is a positive reaction, unlike recognition, which can be both positive and neutral.