On the issue of outlook universals rendering in artistic translation

Abstract

The article is dedicated to the issue of possible challenges in rendering outlook universals in translation of English fantasy novels into Ukrainian and the ways of overcoming them. It is proved that untranslatability of outlook universals is related to the discrepancy in psycholinguistic and ethnolinguistic peculiarities of the source and target language cultures. Thus, translation adequacy may be achieved by comprising two opposite strategies: foreignization and domestication. The active participants include the author of the source text as the representative of the authentic foreign culture and the translator, as the mediator and interpreter. Among the possible challenges of translation there are idiomatic expressions with cultural and historical background, occasional words and talking names. Among other possible challenges at work there are typologically distant language discrepancies, partial correspondences, the uniqueness of the source text fantasy novel atmosphere as the reflection of the national mentality as well as the author’s imagination, and the insufficient amount of preliminary background information necessary for adequate translation. In the focus of the article there are famous fantasy novels from J.K. Rowling’s Harry Potter’s Saga, namely “Harry Potter and the Sorcerer’s Stone” and “Harry Potter and the Chambre of Secrets” and their Ukrainian translations. Expressions or lexical units which cannot be rendered in translation are termed as lacunas. Lacunas don’t prove the impossibility of translation, they indicate at the absence of the proper equivalent with reference to the social, cultural, ethnic and historic peculiarities. The processes of demotivation, loss of mental and cultural coloring in translation and the resulting idiomaticity are also investigated. Descriptive translation and translator’s footnote are suggested as the most appropriate translation transformations though often combined with transcription or transplantation. The overview of the theoretical groundings comprises the most relevant research works on the issue of untranslatability in the paradigm of different approaches and trends, including the French translation school. It is resumed that foreignization and domestication strategies often go hand in hand and prove to prevent possible semantic and expressive losses when used jointly. Untranslatability of the talking names mostly stands for the challenges in translation caused by the absence of the full equivalent either due to the lack of intelligence or competence in a certain field of knowledge or activity, sometimes this may also be predetermined by the insufficient psycholinguistic or sociocultural preparation of the translator. The perspective for further research is seen in the study of the linguistic, social, cultural and psycholinguistic levels in translation.

Статтю присвячено проблемі труднощів у відтворенні світоглядних універсалій у перекладі англійських романів жанру фентезі українською мовою та способам їх подолання. У роботі доведено, що неперекладність світоглядних універсалій пов’язана з відмінностями у психолінгвістичних і етнолінгвістичних особливостях культур вихідної та цільової мов. Таким чином адекватність перекладу може бути досягнута шляхом поєднання двох стратегій: форенізації та доместикації. Активну участь у цьому процесі приймають автор вихідного тексту як представник самобутньої іноземної культури та перекладач, як посередник і інтерпретатор. Серед можливих проблем перекладу відмінності типологічно неспоріднених мов, неповні відповідності, унікальність атмосфери вихідного твору як віддзеркалення національного менталітету та уяви автора, а також недостатній обсяг інформації, необхідної для адекватного перекладу. У статті досліджуються два відомі романи жанру фентезі з саги Джоан Роулінг про Гаррі Поттера, а саме “Harry Potter and the Sorcerer’s Stone” та “Harry Potter and the Chambre of Secrets”, а також їх переклади українською мовою. Вирази або лексеми, які не можуть бути передані в перекладі, йменуються лакунами. Лакуни не засвідчують неможливість перекладу, а є своєрідними індикаторами відсутності відповідного еквіваленту з урахуванням соціальних, етнічних, історичних і культурних особливостей. Також досліджуються процеси втрати вмотивованості, психічного та культурного забарвлення, що спричинюють ідіоматичність. Серед найбільш відповідних перекладацьких трансформацій виокремлюють описовий переклад і перекладацький коментар часто в поєднанні з транскрипцією або трансплантацією. Огляд теоретичних засад дослідження проблеми неперекладності охоплює найбільш вагомі наукові розвідки у парадигмі різних підходів і напрямків, включаючи французьку школу перекладу. За результатами дослідження можна дійти висновку, що доместикація та форенізація застосовуються одночасно, що дозволяє у багатьох випадках уникнути семантичних і виразових втрат. Неперекладність промовистих власних назв тлумачиться як наслідок таких проблем перекладу, як відсутність знання перекладача про наявність повних еквівалентів та недостатню мовну компетентність або обізнаність, недосконалість психолінгвістичної або соціокультурної підготовки перекладача. Перспектива вбачається у дослідженні лінгвістичних, соціальних, культурних і психолінгвістичних рівнів у перекладі.