Позитивістське та метафізичне мислення в романі «Розколини» Н. Г’юстон: парадигма «cruel optimism»

Abstract

Досліджено, що в романі «Розколини» (2006) сучасної канадської письменниці Ненсі Г’юстон експліковано вияви «жорстокого оптимізму» з концепції канадської дослідниці Лорен Берлант. У першій частині роману Сол (Соломон) репрезентує особливий світогляд: хлопець отримує насолоду від споглядання сцен насильства у віртуальному середовищі, для нього не існує дистанціювання від агресії, він має особливе релігійне ставлення до подій, у яких наявна жорстокість. Визначено, що персонаж виявляє особливу резистентність до насильства в житті і в особливий спосіб визначає своє місце в світі. Схарактеризовано мотив Богообраності, реалізований у романі на прикладі Сола, який поєднує позитивістські світоглядні настанови з містично-релігійними інтенціями, які розкривають Богообраність персонажа у власних очах і його внутрішню інтерперсональну комунікацію з Богом. Визначено, що концепція «жорстокого оптимізму» (Л. Берлант) має значний епістемологічний потенціал для характеристики світогляду персонажів сучасного роману, зокрема висловлено гіпотезу про актуалізацію дискурсу «жорстокого оптимізму» в сучасних англомовних романах (Великої Британії, Канади, США). Протагоніст аналізованого твору Н. Г’юстон постає нетиповим персонажем, який виявляє власну інакшість через різке протиставлення до зовнішнього світу й родинного оточення. Водночас доведено, що персонаж сприймає своє тіло як систему, для підтримки якої важливо дотримуватися чітких приписів і правил, що мають неухильний характер і впорядкованість. Визначено нетиповість Сола, його світоглядну унікальність, що постає репрезентацією мислення такого типу персонажів, які виросли в посттравматичній дійсності (бабусі Сола розповідають про досвід власного життя в нацистській Німеччині і втечу з цієї країни в різні куточки світу від Ізраїлю до Канади і США). Доведено правомірність тверджень Л. Берлант та перспективність її концепції в аспекті залучення результатів дослідження для аналізу творів сучасного літературного процесу Канади тощо. Сол виявляє ключову інтенцію у віднаходженні щастя через зіткнення з жорстокістю, що постає для нього своєрідним інспіраційним джерелом, до якого персонаж не відчуває огиди або жалю.

The implementation of the concept of «cruel optimism» explained in the researches of the Canadian scholar Lauren Berlant is discussed in the novel «Lignes de faille» (2006) written by the contemporary Canadian writer Nancy Huston. In the first chapter of the novel, Sol (Solomon) reveals a special worldview that visualizes the concept of “cruel optimism”: the boy enjoys watching scenes of violence; for him, there is no distance from the reality of aggression; moreover, he has a special religious attitude to the events in which cruelty is realized. It has been studied that the character demonstrates a special resistance to violence in life and defines his place in the world in a special way. The concept of “One of the Elect” (“God’s chosen”), realized in the novel (Sol), is revealed, which combines positivist orientations of the worldview with mystical and religious intentions, which reveal the character's “God’s chosen” in his own eyes and through his interpersonal communication with God. It was discussed that the concept of “cruel optimism” has a significant epistemological potential for characterizing the worldview of the characters of contemporary novels, in particular, a hypothesis was expressed about the representation of the discourse of “cruel optimism” in contemporary novels in the UK, Canada, the USA, etc. The protagonist of Huston’s novel appears as an atypical character who reveals his own Otherness through a sharp opposition to the outside world and in particular his family environment. At the same time, it has been discussed that the character perceives his own body as a system, for the maintenance of which it is important to follow clear prescriptions and rules that are consistent. The atypicality of Sol, his worldview uniqueness, which appears to be a representation of the thinking of modern children who grew up in a post-traumatic reality (the grandmother of the protagonist talks about the experience of her own life in Nazi Germany and escaping from this country to different corners of the world from Israel to Canada and the USA). The validity of L. Berlant’s statements and the perspective of the concept in the aspect of applying the research results to contemporary fiction have been outlined. Sol reveals a key intention in finding happiness (optimism) through the encounter with the cruelty, which appears to him as a kind of inspirational source, for which the character does not feel disgust or pity.