Відповідальність як правове та ідеологічне підґрунтя у розвитку інституту викривачів інформації

Abstract

В контексті розвитку новітнього суспільства питання національної безпеки з одного боку набули неабияких масштабів гостроти свого розвитку, а з іншого боку стали поштовхом до переосмислення складених підходів, започаткування та розвитку різних процесів, спричинили створення різноманітних інституцій, зокрема й системи антикорупційних органів, зокрема й вироблення продуманих ефективних механізмів їх функціонування. У статті порушується актуальна проблема в сучасній науці і практиці, пов’язана з розумінням та належним сприйняттям інституту викривачів інформації – джерелу та інструменту отримання гострої актуальної суспільно-значущої інформації. Ще вчорашня законодавча новела, яка на законодавчому рівні врегулювала питання отримання «інсайдерської» інформації про неправомірні діяння окремих осіб в контексті питань протидії ко-рупції, однак на сьогодні це вже реально діючий механізм, який, зокрема, дозволяє в умовах правового режиму військового стану протидіяти різ-номанітним загрозам, адже саме на протидію внутрішнім і зовнішнім загрозам спрямовані на сьогодні всі сили і ресурси української держави. Автори в контексті підходів до розуміння соціальної відповідальності та соціальної природи викривачів інформації роблять спробу розкрити потенціал цього поняття та ті можливості, які відкриваються у зв’язку з його подальшим науковим осмисленням. У зв’язку з цим виділяються аспекти питань як правового, так ідеологічного спрямування та деталізуються й аналізуються насамперед правові питання. Наголошується на розмежуванні викривачів інформації з іншими суміжними поняттями. Підкреслюється міждисциплінарна природа цього інституту. У постановчому плані пропонується доцільність виокремлення права на викриття інформації в контексті формування новітніх інформаційних прав. Пропонуються варіанти вирішення правових проблем, як і перспективи їх розвитку.

In the context of the development of modern society, on the one hand, issues of national security have acquired a considerable scale of acuteness in their development, and on the other hand, they have become an impetus for rethinking complex approaches, initiation and development of various processes, caused the creation of various institutions, in particular, the system of anti-corruption bodies, in particular, the development of well-thought-out effective mechanisms of their functioning. The article raises an actual problem in modern science and practice related to the understanding and proper perception of the institution of whistleblowers - a source and tool for obtaining acute, relevant, socially significant information. Just yesterday’s legislative amendment, which at the legislative level regulated the issue of obtaining «insider» information about the illegal actions of individuals in the context of anti-corruption issues, but today it is already a really effective mechanism, which, in particular, allows under the conditions of the legal regime of martial law to counteract various threats , because today all the forces and resources of the Ukrainian state are aimed at countering internal and external threats. In the context of approaches to understanding social responsibility and the social nature of whistleblowers, the authors attempt to reveal the potential of this concept and the opportunities that open up in connection with its further scientific understanding. In this regard, aspects of both legal and ideological issues are highlighted, and legal issues are first of all detailed and analyzed. The interdisciplinary nature of the whistleblowers institute is emphasized. The legislative plan proposes the expediency of distinguishing the right to information disclosure in the context of the modern information rights’ formation. The distinction between whistleblowers and other related concepts is emphasized. Options for solving legal problems are offered, as well as prospects for their development.