Кістяківський: переосмислення пластів української історії (до 190-річчя від дня народження).

Abstract

У статті аналізується життєва та наукова біографія видатного українського криміналіста, професора Університета Св. Володимира Олександра Федоровича Кістяківського (1833–1885), крізь призму генеалогії його сім’ї, яка подарувала світові визначну наукову династію, та реставрацію тих наукових і політичних контекстів, в яких відбувалася його академічна діяльність. Авторка шукає місце біографії вченого на більш широкій мапі світового наукового розвитку, демонструє суголосність та розбіжності його поглядів з важливими методологічними розвилками правової науки, підсвічує паралелі між його науковим світоглядом та сучасними науковими концепціями. Серед важливих ідей у наукових пошуках професора О.Ф. Кістяківського авторка називає його увагу до ембріології права – сумлінну роботу з матеріалами звичаєвого права і, завдяки цьому, здатність до більш широкого бачення джерел кри-мінального права; операціоналізацію історичного та порівняльного методів у кримінальному праві таким чином, щоб віднайти «загальне кримінальне право», «загальні начала справедливості у різноманітті права всіх часів і народів» – ідеї, суголосні з інтернаціоналізацією сучасного кримінального права та універсалістськими трендами у його розвитку; вдалу інтеграцію догматичного та соціологічного вивчення кримінально-правових явищ з метою якісного розширення евристичних горизонтів; незмінну гуманістичну спрямованість його наукових досліджень та її потужний вплив на розвиток кримінально-правової теорії та практики. Наукова розвідка авторки супроводжується висуненням цікавої гіпотези, що стосується родоводу О.Ф. Кістяківського і грунтується на его-документах, пов’язаних з історією повсякденності і увагою до мікро-історії, яка дає можливість переосмислювати деякі пласти макро-історії і по-новому оцінювати ті чи інші її інтерпретації. Здійснена на стику співставлення сімейних свідчень та сімейних наративів батька та правнучки Олексан-дра Федоровича Кістяківського, розвідка авторки пропонує сміливу версію пов’язаності родовода Кістяківських з фігурою Олександра Безбородька, представника української козацької шляхти, князя і канцлера Російської імперії, і пропонує подальшим дослідникам нові шляхи для наукових пошуків та інсайтів.

The article analyzes the life and scientific biography of the prominent Ukrainian criminologist, professor of the University of St. Volodymyr Oleksandr Fedorovych Kistiakiwsky (1833–1885), through the prism of the genealogy of his family, which gave the world a remarkable scientific dynasty, and the restoration of those scientific and political contexts in which his academic activity took place. The author searches for the position of the scientist’s biography on a broader map of world scientific development, demonstrates the consonance and dissonance of his views with important methodological crossroads of legal science, highlights the parallels between his scientific worldview and modern scientific concepts.Among the significant ideas of the scientific researches of professor O.F. Kistiakiwsky the author calls his attention to the embryology of law – conscientious work with the materials of customary law and, thanks to this, the ability to have a broader vision of the sources of criminal law; operationalization of historical and comparative methods in criminal law in such a way as to find «general criminal law», «general principles of justice in the diversity of law of all times and peoples» – ideas, consistent with the internationalization of modern criminal law and universalist trends in its development; successful integration of dogmatic and sociological study of criminal law phenomena with the aim of qualitative expansion of heuristic horizons; the constant humanistic focus of his scientific research and its powerful influence on the development of criminal law theory and practice.The author’s research is proposed an interesting hypothesis concerning the genealogy of O.F. Kistiakiwsky and based on ego-documents related to the history of everyday life and attention to micro-history, which makes it possible to rethink some layers of macro-history and to evaluate certain interpretations of it in a new way. Carried out at the junction of the comparison of family narratives of the father and great-granddaughter of Oleksandr Fedorovych Kistiakiwsky, the author’s investigation offers a bold version of the connection of the Kistiakiwsky genealogy with the figure of Oleksandr Bezborodko, a representative of the Ukrainian Cossack nobility, prince and chancellor of the Russian Empire, and offers further researchers new paths for academic searches and insights.