Християнські імперативи в необрядовому уснопоетичному творі: людинотворча функція

Abstract

Статтю присвячено осмисленню ролі християнських імперативів у художньому моделюванні уснопоетичного твору, реалізації його магістральних функцій. Серед кола християнських моральних імперативів – уславлення, подяки, віри, надії, любові, істини тощо, представлених у фольклорних текстах, – у пропонованій праці зосереджено увагу на принципах уславлення та подяки Богові. Автором акцентовано, що художня макросфера усної необрядової поезії виокремлює комплекс сенсотворчих інтенційних значень розуміння християнського віровчення, що розкривається в молитвах, возвеличеннях, подяках, потребі в пораді й досягненні божественної мудрості у ставленні як до самого себе, так і до інших людей. У фольклорній свідомості відображено проєкцію духовного розвитку та всебічного вдосконалення людської природи через осмислення свого власного мікрокосмосу та множинності зовнішнього суперечливого світу. Внутрішнє відчуття божественної сили в ліро-епічному фольклорі осягається через прагнення дотику до вищого Абсолюту завдяки інтелектуальному та духовному потенціалу. Поетична система традиційного твору вибудована таким чином, що оприявнюються не лише онтологічні характеристики представлених категорій буття, але й розкривається сутність ретрансльованих імперативів. На рівні консекутивності подяка за Божу допомогу в описаній помежовій ситуації передає загальну концепцію вдячності: за створення всього видимого й невидимого, за створення людей, за Божий промисел налаштування людського існування на благодатне, за віру й дар спасіння. Імператив подяки в ліро-епосі постає особливим духовним діянням, яке реалізується героями фольклорного твору, а також репрезентується як важливий християнський принцип. Таким чином, прославлення і подяка за суттю є справами Божими, які Господь творить у людині, в яких і сама вона бере участь – почуттями серцевими, інтуїцією, розумом і волею.

The article is devoted to the understanding of the role of Christian imperatives in the artistic modeling of an oral poetic work, the implementation of its main functions. Among the range of Christian moral imperatives - glorification, thanksgiving, faith, hope, love, truth, etc., presented in folklore texts – the proposed work focuses on the principles of glorifying and thanking God. The author emphasized that the artistic macrosphere of oral non-ritual poetry singles out a complex of meaning-making intentional meanings of the understanding of the Christian faith, which is revealed in prayers, glorifications, thanksgiving, the need for advice and the achievement of divine wisdom in relation to oneself and to other people. The folklore consciousness reflects the projection of spiritual development and comprehensive improvement of human nature through the understanding of one's own microcosm and the multiplicity of the external conflicting world. The inner feeling of divine power in lyric-epic folklore is realized through the desire to touch the highest Absolute thanks to intellectual and spiritual potential. The poetic system of the traditional work is constructed in such a way that not only the ontological characteristics of the presented categories of existence are revealed, but also the essence of the relayed imperatives is revealed. At the level of consistency, gratitude for God's help in the described border situation conveys the general concept of gratitude: for the creation of everything visible and invisible, for the creation of people, for God's providence of setting human existence on a gracious one, for faith and the gift of salvation. The imperative of gratitude in the lyric epic appears as a special spiritual act, which is realized by the heroes of the folklore work, and is also represented as an important Christian principle. Thus, glorification and thanksgiving are essentially works of God, which the Lord creates in man, in which he himself participates - with heart feelings, intuition, mind and will.