Структурно-семантична організація неодериватів, зафіксованих в українськомовному медіапросторі від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Abstract

У роботі досліджено структурно-семантичну організацію неодериватів, зафіксованих у період від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну й до сьогодні в українськомовному медіапросторі. З’ясовано те, що інновації, утворені протягом останнього року, привертають увагу науковців, водночас окремі аспекти залишаються маловивченими. Установлено, що похідні продукуються із однаковим ступенем активності двома шляхами: за допомогою наявного в узусі, часто закріпленого словотвірними нормами, дериваційного інструментарію, а також із залученням неузуальних способів. У межах нормативних зразків однією з найбільш затребуваних мовцями виявилася афіксація, за допомогою якої утворюються здебільшого іменникові та дієслівні інновації. З-поміж неафіксальних способів найширшу палітру репрезентують утворення, що постали на базі складання основ, ускладненого переважно нульовою суфіксацією, хоч подеколи залучаються і матеріально виражені постпозиційні афікси. Неузуальний опціонал представлений найпоказовіше компресією прийменниково-іменникових конструкцій, підрядних словосполучень і простих речень, що в процесі конденсування зазнають супутніх структурних змін. Активна в нормативному словотворенні юкстапозиція зреалізована в досліджуваних пластах неодериватів незначною кількістю похідних, специфіка яких пов’язана переважно з нестандартністю комбінування значень складників. Зафіксовано, що інновації мають різною мірою затемнену семантику, що випливає з інтенційних позицій мовців, котрі прагнуть реалізовувати не тільки й не стільки номінативні функції, скільки й насамперед ідентифікаційні, передовсім самоідентифікаційні, маніпулятивні, емоційно-експресивні тощо. Звернено увагу на той факт, що неодеривати, уможливлюючи стратифікування комунікативного простору на підставі дихотомії «свій – чужий», часто характеризуються амбівалентністю, чинячи діаметрально протилежний психологічний ефект на патріотично налаштовану, національно-свідому українськомовну особистість та індивіда, що мешкає в Росії і підтримує окупаційний режим.

The paper investigates the structural and semantic organisation of neo-derivatives recorded in the period from the beginning of Russia’s full-scale invasion of Ukraine to the present day in the Ukrainian-language media space. It has been found that innovations created over the past year have attracted the attention of scholars, but some aspects remain poorly understood. It has been established that derivatives are produced with the same degree of activity in two ways: with the help of derivational tools available in the usual usage, often fixed by word-formation norms, as well as with the use of non-usual methods. Within the framework of normative patterns, affixation has proved to be one of the most popular ways of producing noun and verb innovations. Among the non-affixation methods, the widest palette is represented by the formations based on stem compounding complicated mainly by zero suffixation, although sometimes materially expressed postpositional affixes are involved. The non-usual option is represented most clearly by the compression of prepositional- noun constructions, subordinate phrases and simple sentences, which undergo concomitant structural changes in the process of condensation. The juxtaposition active in normative word formation is represented in the studied strata of neoderivatives by a small number of derivatives, the specificity of which is mainly related to the non-standard combination of the meanings of the components. It has been recorded that neoderivatives have a semantics that is obscured to varying degrees, which follows from the intentional positions of speakers who seek to implement not only and not so much nominative functions as primarily identification, primarily self-identification, manipulative, emotional and expressive ones, etc. The author draws attention to the fact that neo-derivatives, enabling the stratification of the communicative space on the basis of the «friend or foe» dichotomy, are often characterised by ambivalence, having a diametrically opposite psychological effect on a patriotic, nationally conscious Ukrainian-speaking person and an individual living in Russia and supporting the occupation regime.