Фахова мова нейронауки

Abstract

Фахова мова забезпечує ефективну професійну комунікацію у кожній робочій та науковій галузі, включно з медициною. Одна з галузей медицини – нейронаука є особливо важливою позаяк вона стосується роботи мозку та нервової системи і від ефективних досліджень у нейронауці залежить якісне існування людства, і тому у цій статті визначатимуться особливості фахової мови нейронауки. Передусім важливо розуміти що таке фахова мова. Її визначають як мовні засоби різних рівнів, що застосовуються для ефективного обміну знань професіоналами тої чи іншої галузі. Фахова мова поділяється на два основні типи: фахова мова за професійним спрямуванням та фахова мова за академічним спрямуванням (або професійно-практичний та науково-теоретичний напрями відповідно). Кожен з цих підвидів в подальшому поділяється на галузі науки, професійної діяльності та виробничої практики (напр. фахова мова медицини). Фахова мова має яскраво виражені іменники (що у свою чергу є термінами, професіоналізмами чи номенклатурними знаками), прикметники, часи дієслів в ній використовуються обмежено, присутні як активний так і пасивний стани. Терміни за способом творення поділяються на прості, складні, складені, терміни-словосполучення та терміни-абревіатури. Усі вищезгадані особливості фахової мови знаходимо в наукових статтях про нейронауку. Термінів-словосполучень в цих статтях є найбільше, також вони багато повторюються. Також зустрічаємо численні терміни-абревіатури, але їх все-ж значно менше, ніж термінів-словосполучень. Складні терміни знаходяться на третьому місці по частоті вживання серед інших, але серед них багато повторень і переважно ці терміни пов’язані лише з двома префіксами neur- та psych-. Найменшу частку займають прості та складені терміни. Професіоналізмів у текстах не спостерігалося, адже вони характерні швидше для усного обміну інформацією між професіоналами певних галузей. Усі вищезазначені характеристики фахової мови щодо вживання прикметників (вони справді різноманітні, у статтях знаходимо прості, складні та складені прикметники) та певних часів дієслів (з огляду на матеріал дослідження такі часи як Present Simple, Past Simple, Present Perfect та Future Simple зустрічаються частіше) підтвердилися.

Professional language ensures effective professional communication in every professional sphere and scientific field, including medicine. One of the branches of medicine, neuroscience, is especially important for it deals with the brain and nervous system, and the quality of human life depends on effective research in neuroscience, and therefore this article will define the features of language for specific purposes in neuroscience. First of all, it is important to understand what a language for specific purposes is. It is defined as language units of different levels used for the effective exchange of knowledge by professionals in a particular field. Language for specific purposes is divided into two main parts: language for professional purposes and language for academic purposes (or professional-practical and scientific-theoretical languages, respectively). Each of these subtypes is further subdivided according to different fields of science, professional activities and vocational training (e.g., the language for medical purposes). The language for specific purposes is characterized with pronounced nouns (which are divided into terms, professionalisms or nomenclature) and adjectives. Verb tenses in languages for specific purposes are used in it in a limited way, and both active and passive voice are present. Terms are divided into simple, derived, composite, phrase terms, and abbreviated terms according to the way they are formed. All the above-mentioned features of the professional language can be found in scientific articles about neuroscience. These articles contain the most phrase terms, and they are also repeated a lot. We also find numerous abbreviated terms, but their number is still much smaller than the number of phrase terms. Derived terms hold third place in relation to frequency of use among the others, but they have a lot of repetitions and are mostly associated with only two prefixes: neur- and psych-. The smallest share is occupied by simple and compound terms. Professionalisms aren’t observed in the texts, as they are more typical for the oral communication between professionals in certain fields. All of the above-mentioned characteristics of the professional language in terms of the use of adjectives (they are really diverse, simple, compound and compound adjectives have been found in the articles) and certain verb tenses (given the research material, such tenses as Present Simple, Past Simple, Present Perfect and Future Simple are more common) were confirmed.