Екологічна компетентність на заняттях з іноземної мови в закладах вищої освіти

Abstract

Сьогодні людство постало перед вибором подальшого співіснування з навколишнім середовищем. З метою вирішення екологічної кризи виникла нагальна потреба у перебудові уже існуючої екологічної свідомості та формуванні системи екологічного знання. Вихід із глобальної екологічної кризи повинен відбуватися через усвідомлення важливості вирішення цієї проблеми на кожному етапі розвитку людини. Мета дослідження – охарактеризувати поняття екологічної компетентності та визначити шляхи її формування. Методи дослідження: описовий, конструктивний, а також аналізу та систематизації. Екологічна культура – це свідоме сприйняття навколишнього середовища людиною та визначення відповідального ставлення до природи. Вона передбачає формування екологічної компетентності, що стала обов’язковою ознакою загальної культури людини. У нашій роботі екологічна компетентність визначається як інтегрований результат набутих знань та ціннісних орієнтацій особистості через формування екологічних переконань у сфері екологічної діяльності. Наш практичний досвід свідчить, що на формування екологічної компетентності на заняттях з іноземної мови у закладах вищої освіти впливають три взаємопов’язані складові: екологічні знання (через перегляд відеоматеріалів, аудіювання на екологічну тематику, екоекскурсії з використанням 3-D окулярів, екопоходи за допомогою VR, презентації, бесіди, спеціальні заняття-зустрічі із носіями мови що стосуються проблем навколишнього середовища), екологічні переконання (через диспути, обговорення, конференції, презентації) та екологічна діяльність (участь в конкурсах, турнірах, аукціонах, наукових проєктах. Функції, що виконує екологічна компетентність на заняттях з іноземної мови у закладах вищої освіти: морально-етична, практична, прогностична, інтегративна, особистісно-гігієнічна, соціальна, економічна та розвиваюча. Екологічна компетентність передбачає засвоєння цілісних екологічних знань, що пов’язані із закономірностями природи та законами довкілля і є головним критерієм у вирішенні надзвичайно гострих екологічних та соціально-економічних проблем сучасного світу.

Nowadays, humanity is faced with the choice of further coexistence with the environment. To solve the ecological crisis, there is an urgent need to rebuild the existing ecological consciousness and form a system of ecological knowledge. The way out of the global environmental crisis must be realized through awareness of the importance of solving the problem at every stage of human development. The purpose of our research is to characterize the concept of environmental competence and determine the ways of its formation. Research methods: descriptive, constructive, as well as analysis and systematization. Ecological culture is a conscious perception of the environment by a person and a determination of a responsible attitude towards nature. It involves the formation of environmental competence, which has become a mandatory feature of the general human culture. In our research, environmental competence is defined as an integrated result of acquired knowledge and valuable orientations of an individual through the formation of environmental beliefs in the field of environmental activities. The practical experience shows that the formation of environmental competence at foreign language lessons in institutions of higher education is influenced by three interrelated components: environmental knowledge (through watching video materials, listening to environmental topics, eco-excursions with 3-D glasses, ecohikes with VR, presentations, conversations, special classes-meetings about environmental issues with native speakers), environmental beliefs (through debates, discussions, conferences, presentations) and environmental activities (participation in contests, tournaments, auctions, scientific projects. Functions performed in ecological competence at foreign language lessons are moral-ethical, practical, prognostic, integrative, personal-hygienic, social, economic and developmental. Environmental competence involves the assimilation of holistic ecological knowledge related to the laws of nature and the environment, and it is the main criterion for solving important environmental and socio-economic problems of the modern world.