Фокусно-експліцитні кількісно асиметричні складні сполучникові речення

Abstract

Стаття присвячена розгляду складних сполучникових речень з фокусно-експліцитною кількісною асиметрією. Актуальність дослідження зумовлена потребою узагальнити відомості про конструкції, які є складними за формальною організацією, а з погляду семантичного змісту збігаються з простими реченнями. Метою дослідження є визначення кола складних сполучникових речень сучасної української мови з фокусно-експліцитною кількісною асиметрією. Основними завданнями дослідження є: виявити й схарактеризувати складні сполучникові речення з фокусно-експліцитною кількісною асиметрією; окреслити чинники й механізми творення формально-змістової кількісної асиметрії в складних сполучникових реченнях; простежити когнітивно-прагматичні причини формування речень з фокусно-експліцитною кількісною асиметрією. У результаті аналізу серед складносурядних речень було виявлено поліпредикативні конструкції, що позначають одну денотативну ситуацію, у розділових, зіставно-протиставних і пояснювальних реченнях, а серед складнопідрядних – у займенниково-співвідносних, а також у деяких розрядах детермінантних речень. Спільним у цих складних сполучникових речень є те, що їхня форма відповідає структурним схемам певних типів речень, а зміст (обсяг інформації), що репрезентований предикативними частинами, тотожний одній диктумній пропозиції (денотативній ситуації). З’ясовано, що когнітивними причинами появи таких конструкцій на рівні складносурядного класу є найчастіше невизначеність мовця в сприйнятті дійсності або у варіантах її номінації, а на рівні складнопідрядного, навпаки, – визначеність із виразним фокусом бачення конкретної ситуації на тлі пресупозиції про існування інших типових ситуацій. У прагматичному аспекті на рівні як сурядних, так і підрядних простежується та сама закономірність: синтаксичне формальне ускладнення слугує засобом досягнення мовцем певних прагматичних ефектів (акцентуації уваги, підсилення, утвердження своєї думки, зняття із себе відповідальності за констатацію чогось тощо).

The article is devoted to the consideration of complex conjunctive sentences with focus-explicit quantitative asymmetry. The relevance of the study is determined by the need to summarize information about constructions that are complex in terms of formal organization, but from the point of view of semantic content, they coincide with simple sentences. The purpose of the study is to determine the range of complex conjunctive sentences of the modern Ukrainian language with focus-explicit quantitative asymmetry. The main tasks of the research are: to identify and characterize complex conjunctive sentences with focus-explicit quantitative asymmetry; outline the factors and mechanisms of creating formal- content quantitative asymmetry in complex conjunction sentences; trace the cognitive and pragmatic reasons for the formation of sentences with focus-explicit quantitative asymmetry. As a result of the analysis, polypredicative constructions indicating one denotative situation were found among complex sentences, in comparative-opposite and explanatory sentences, and among complex sentences - in pronominal-relative, as well as in some types of determinative sentences. What these complex connective sentences have in common is that their form corresponds to the structural schemes of certain types of sentences, and the content (amount of information) represented by predicative parts is identical to one dictum sentence (denotative situation). It was found that the cognitive reasons for the appearance of such constructions at the level of the compound class are most often the speaker's uncertainty in the perception of reality or in the variants of its nomination, and at the level of the complex subordinate class, on the contrary, it is the certainty with an expressive focus of seeing a specific situation against the background of the presupposition about the existence of other typical situations. In the pragmatic aspect, the same regularity can be observed at the level of both conjuncts and subjunctives: syntactic formal complication serves as a means for the speaker to achieve certain pragmatic effects (accentuation of attention, reinforcement, confirmation of one's opinion, abdication of responsibility for stating something, etc.).