Проблемні питання правозастосування, пов’язані з донорством гемопоетичних стовбурових клітин та інших анатомічних матеріалів людини

Abstract

У статті розглянуто сферу регенеративної медицини та правові аспекти трансплантації гемо-поетичних стовбурових клітин людини. Здійснено дослідження походження гемопоетичних стовбурових клітин. Визначено хто є суб’єктами правовідносин у сфері трансплантації гемопоетичних стовбурових клітини людини. Встановлено їх медичне та суспільне значення. Зазначено відмінність окремих категорій медичної та юридичної термінології. Проаналізовано нормативне регулювання відносин у сфері трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин у Цивільному кодексі України та новому Законі України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» та позиції вітчизняних науковців стосовно визначення частин людського організму, у тому числі таких клітин як гемопоетичні. Досліджено коло суб’єктів трансплантаційних послуг, а також наявні прогалини у правовому регулюванні їх ді-яльності. Доведено, що на визначення правового режиму тих чи інших частин людського організму впливає мета їх використання, зважаючи на морально-етичні та релігійні устої суспільства. Проаналізоване питання донорства особами, яким не виповнилося 14 років. З’ясовані обставини, коли діти, які мають певні когнітивні порушення (зниження пам’яті, сприйняття, розумових здібностей, порушення мови, тобто порушення звичайної роботи головного мозку) є запропонованими донорами. Проаналізовано перелік осіб, яким прямо забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб. Запропоновано підхід, відповідно до якого доцільно було б створення спеціальних комісій, які діють на постійній основі і дозволяють максимально гнучко та оперативно, залежно від обставин справи визначати ступінь екстреності ситуації, а також коло осіб, які потенційно або фактично можуть бути залучені в якості донора, та, відповідно надавати необхідний дозвіл з метою рятування життя пацієнта. Досліджені прогалини у правовому регулюванні відносин перехресного донорства. З’ясовано питання щодо суб’єктності Українського реєстру кісткового мозку, зокрема, що він не є державною структурою, а благодійною організацією, тому пошук донорів відбувається паралельно із пошуком джерел фінансування операції.

The article discusses the field of regenerative medicine and, in this connection, the legal aspects of human hematopoietic stem cell transplantation. The study of the origin of hematopoietic stem cells was carried out. It has been determined who are the subjects of legal relations in the field of transplantation of human hematopoietic stem cells. Their medical and social significance has been established. The difference between medical and legal terminology is indicated. The normative regulation of the transplantation of hematopoietic stem cells in the Civil Code of Ukraine and the new Law of Ukraine «On the application of transplantation of anatomical materials to humans» and the position of domestic scientists regarding the definition of parts of the human body, including such cells as hematopoietic ones, are analyzed. It was studied who are the subjects of transplantation services, as well as existing gaps in the legal regulation of their activities. It has been studied that the possibility of identifying certain parts of the human body is influenced by the legal regime and purpose of use, taking into account moral, ethical and religious reasons. The issue of donation by persons under the age of 14 was analyzed. Circumstances have been clarified when children with certain cognitive impairments (reduced memory, perception, mental abilities, language impairment, i.e. impairment of the normal functioning of the brain) are proposed donors. A list of persons who are expressly prohibited from extracting anatomical materials from living persons is defined. An approach is proposed, according to which it would be advisable to create special commissions that operate on a permanent basis and allow to determine the degree of emergency of the situation as flexibly and quickly as possible, depending on the circumstances of the case, as well as the circle of persons who can potentially or actually be involved as a donor, and, accordingly, provide the necessary authorization in order to save the patient’s life. The issues of cross-donation, namely the gaps in the legal regulation of such a mechanism, were investigated. The question regarding the subjectivity of the Ukrainian Bone Marrow Registry has been clarified, in particular, that it is not a state structure, but a charitable organization, therefore the search for donors goes in parallel with the search for money.