Нормативно-правове регулювання сфери дії колективних угод та договорів

Abstract

У статті проаналізовано розвиток законодавства у сфері колективно-договірного регулювання, акцентовано увагу на проблемах реформування чинного законодавства, яке регулює укладання колективних договорів і угод та зроблено відповідні висновки. Зазначено, що особливої актуальності сьогодні набуває колективно-договірного регулювання, яке передбачає безпосередню участь суб’єктів трудових відносин у встановленні умов праці шляхом укладення соціально-партнерських актів. І тому нагальним є реформування чинного законодавства у сфері укладання колективних договорів, оскільки саме цей договір становить важливий у правовій науці України складник юридичної техніки творення. Зроблено висновок, що попри значну кількість нормативно-правових актів, продовжує залиша-тися достатня кількість невизначених та проблемних питань, які слугують перепоною налагодженню дієвого колективно-договірного регулювання праці. Однією з даних проблем була невизначеність у чинному законодавстві про працю України правового змісту поняття «колективний договір», «колективна угода», хоча це питання неоднора-зово висвітлювалося в науковій літературі. І якщо в чинному Кодексі законів про працю України міститься глава, присвячена колективному дого-вору, то щодо колективних угод взагалі відсутні норми, що є одним із суттєвих недоліків. Констатовано, що з прийняттям нової редакції Закону «Про колективні угоди та договори» від 23 лютого 2023 р. було надано визначення таким категоріям як «галузева угода обмеженої дії»; «колективна угода (генеральна, галузева (міжгалузева), галузева обмеженої дії, територіальна, територіальна в окремій галузі)»; «колективний договір» «працівник»; «роботодавець», а також урегульовано на законодавчому рівні низку питань, щодо яких існували законодавчі прогалини. Зазначено про активізацію колективно-договірної роботи в умовах воєнного стану, що є незамінним інструментом регулювання соціально-трудових відносин, який надає можливість пом’якшити негативні соціальні наслідки для працівників. Оскільки з мо-менту повномасштабного вторгнення росії в Україну, наносяться нищівні удари також по розвитку існуючої системи колективно-договірної роботи.

The article analyzes the development of legislation in the field of collective agreement regulation, focuses on the problems of reforming the current legislation that regulates the conclusion of collective agreements and agreements, and draws relevant conclusions. It is noted that the collective agreement regulation, which provides for the direct participation of the subjects of labor relations in establishing working conditions through the conclusion of social partnership acts, is gaining special relevance today. And that is why it is urgent to reform the current legislation in the field of concluding collective agreements, since this agreement is an important component of the legal technique of creation in the legal science of Ukraine. It was concluded that despite the significant number of normative legal acts, there remains a sufficient number of undefined and problematic issues that serve as an obstacle to the establishment of effective collective and contractual labor regulation. One of these problems was the uncertainty of the legal content of the concepts of “collective contract” and “collective agreement” in the current labor legislation of Ukraine, although this issue has been repeatedly covered in scientific literature. And if the current Code of Labor Laws of Ukraine contains a chapter dedicated to the collective agreement, then there are no regulations regarding collective agreements at all, which is one of the significant shortcomings. It was established that with the adoption of the new version of the Law “On Collective Agreements and Contracts” dated February 23, 2023, such categories were defined as “branch agreement of limited effect”; “collective agreement (general, sectoral (inter-sectoral), limited sectoral, territorial, territorial in a separate industry)”; “collective agreement” “employee”; “employer”, and a number of issues regarding which there were legislative gaps were settled at the legislative level. The activation of collective bargaining in the conditions of martial law is noted, which is an indispensable tool for regulating social and labor relations, which provides an opportunity to mitigate negative social consequences for employees. Because since the full-scale invasion of Russia into Ukraine, devastating blows have also been inflicted on the development of the existing system of collective and contractual work.