Мовні знаки концептуалізації культури у текстах політичного інтерв’ю

Abstract

Мета дослідження полягає в аналізі мовних знаків концептуалізації культури, що функціонують у концептах політичного дискурсу. Актуальність теми зумовлена важливою соціальною роллю політичної сфери у житті громадянського суспільства. Інформаційний, психоемоційний, культурний вплив, що відображається у повсякденності, відбувається завдяки поширенню повідомлень через засоби масової інформації. Останні для репрезентації змісту використовують мовні знаки, що відображаються у свідомості людей та отримують зворотній зв’язок. Відповідно до цього, формуються концепти. Лінгвістичних досліджень, що вивчають функціонування мови у політичному дискурсі достатньо. Однак, досліджень, що розкривають питання специфіки концептів під час повномасштабної війни мало. У процесі вивчення теми були використані загальнонаукові, філософські та спеціальні методи пізнання. Зокрема, аналіз та синтез, узагальнення, індукція, концептуальний аналіз та інтент-аналіз. Унаслідок опрацювання теоретичної бази дослідження, що проіндексована у базах даних Web of Sciences та Scopus, було визначено поняття «концепт». Встановлено, що реалізація концепту передбачає наявність дискурсивного диктуму (об’єктивна трансляція мовленнєвого акту) та дискурсивного модусу (суб’єктивне сприйняття та оцінка). Було опрацьовано матеріали інтерв’ю політичних діячів з відкритих джерел. З’ясовано, що основною функцією концептів культури під час повномасштабної війни є аксіологічна. На основі аналізу мовних засобів було виокремлено концепти «демократії», «свій-чужий» та «Європа». Важливу роль у політичній мові відіграють особові займенники, що підтверджено дослідженнями інших науковців. Отримані висновки й узагальнення поглиблюють лінгвістичний аналіз концептів у політичному дискурсі, відкривають перспективу аналізу мовних засобів як динамічних різнопланових явищ.

The purpose of the study is to analyze the linguistic signs of culture conceptualization that function in the concepts of political discourse. The relevance of the topic is due to the important social role of the political sphere in the life of civil society. The informational, psycho-emotional, and cultural influence that is reflected in everyday life is due to the dissemination of messages through the media. The latter use language signs to represent the content, which are reflected in people's minds and receive feedback. Accordingly, concepts are formed. There are enough linguistic studies that examine the functioning of language in political discourse. However, there are few studies that address the specifics of concepts during a full-scale war. In the process of studying the topic, general scientific, philosophical and special methods of cognition were used. In particular, analysis and synthesis, generalization, induction, conceptual analysis and content analysis. As a result of the study of the theoretical basis of the research, which is indexed in the Web of Sciences and Scopus databases, the concept of “concept” was defined. It is established that the realization of the concept implies the presence of a discursive dictum (objective translation of the speech act) and a discursive modus (subjective perception and evaluation). The materials of interviews with political figures from open sources were analyzed. It is found that the main function of the concepts of culture during a full-scale war is axiological. Based on the analysis of linguistic means, the concepts of “democracy”, “friend or foe” and “Europe” are distinguished. Personal pronouns play an important role in political language, which is confirmed by the research of other scholars. The obtained conclusions and generalizations deepen the linguistic analysis of concepts in political discourse and open up the prospect of analyzing language tools as dynamic and diverse phenomena.