«Листи з хутора» П. Куліша: особливості циклізації

Abstract

Статтю присвячено аналізу циклу П. Куліша «Листи з хутора» як завершеного цілого. Безпосереднім предметом дослідження постали аспекти цілісності та звʼязаності творів, обʼєднаних автором у єдність, з художнього погляду. У дослідженні доводиться, що твори, різні за обсягом та генологічними ознаками, однак тотожні за комунікативними інтенціями і стилістикою, загалом позначені наочними антиурбаністичними мотивами, сповідуванням ідей хуторизму, під якими автор розумів самобутній шлях українців, так би мовити, у чистому вигляді, тобто без стороннього впливу західницької, словʼянофільської, російської чи будь-якої іншої ідеології. Зʼясовано, що цикл містить 5 творів, відмінних за жанровою природою: есеї, біографічна стаття, проблемний нарис, притча тощо. Попри це, автор вважає всіх їх листами – творами з субʼєктивною настановою і рефлексивними інтенціями. Інтимно-довірлива манера оповіді, постійна апеляція до читача, націленість на відповідну атракцію в реципієнта, простота мовлення, багата тропеїка, властиві епістолярним творам, сполучають усі твори обʼєднання в сукупність попри наочну їх жанрову нетотожність. Також у статті звернено увагу, що твори поєднано під спільною назвою «Листи з хутора» за наративними і топологічними прикметами. Спільність мотивів про хуторську філософію, про антиномію села й міста – також важливий принцип групування текстів у систему, заґрунтовану на постійному варіюванні, розвитку, доповненні мотивів. В уявленні автора місто – це чинник духовного занепаду людини, а ширше – людської культури та цивілізації, натомість село – осередок його постійного вдосконалення й розвитку. Коло основних мотивів циклу ґрунтується на філософській проблематиці, що по-своєму реалізується через зображення емоційно-чуттєвих станів оповідача-мислителя, не байдужого до долі українства. Образ міста формується винятково крізь негативну оптику, відтак антиномічність топологічної світобудови, представленої у текстах, наочно дається взнаки. Ці мотиви розвиваються в усіх творах художнього обʼєднання, умовно являючи собою розвиток ідей за принципом теза-антитета-синтеза. У статті також обґрунтовано роль оповідача, котрий постає єднальною субстанцією циклу.

The article is devoted to the analysis of P. Kulish's cycle «Letters from a Farm» in its complete form. The immediate subject of the study is the aspects of integrity and coherence of the works united by the author from the artistic point of view. The study proves that the works, which differ in scope and genological features, but are identical in terms of communicative intentions and stylistics, are generally marked by clear anti-urban motifs, professing the ideas of hamletism, by which the author understood the original way of Ukrainians, so to speak, in its purest form, that is, without the extraneous influence of Western, Slavophile, Russian or any other ideology. It is determined that the cycle contains 5 works of different genre: essays, a biographical article, a problem essay, a parable, etc. Nevertheless, the author considers all of them to be letters – works with a subjective attitude and reflective intentions. The intimate and confidential manner of narration, constant appeal to the reader, focus on the recipient's response, simplicity of language, and rich tropes inherent in epistolary works unite all the works in the collection despite their apparent genre identity. The article also draws attention to the fact that the works are grouped under the common title Letters from a Farm on the basis of narrative and topological features. The commonality of motifs about the philosophy of the hamlet, about the antinomy of the village and the city is also an important principle of grouping texts into a system based on their constant variation, development, and addition. In the author's view, the city is a factor in the spiritual decline of man, and more broadly, of human culture and civilisation, while the village is the centre of its constant improvement and development. The range of the cycle's main motifs is based on philosophical issues, which are realised in their own way through the depiction of the emotional and sensual states of the narrator, a thinker who is not indifferent to the fate of Ukrainians. The image of the city is formed exclusively through negative optics, so the antinomianism of the topological universe presented in the texts is clearly evident. These motifs are developed in all the works of the artistic association, conditionally representing the development of ideas on the principle of thesis-antithesis-synthesis. The article also substantiates the role of the narrator, who becomes the unifying substance of the cycle.