Мотив самотності дитини в ранній новелістиці Андрія Дурунди

Abstract

У статті розглядається книга ранньої новелістики сучасного закарпатського письменника Андрія Дурунди в аспекті оригінальної інтерпретації автором мотиву самотності. На прикладах дитячих доль проаналізовано специфіку художнього вираження стану самотності героя в новелах автобіографічної повісті А. Дурунди «Сльозинка на зеленім листку» (1994), яка стала початком трилогії про життя Митра Граняка. Виходячи з позицій відомих психологів та філософів, досліджено форми психологічних виявів станів дитини (страх, відчай, плач, думки про уявну смерть, бажання відокремитися від соціуму), що зумовлені негараздами в родинному житті, у міжособистісних стосунках з однолітками-скотарями й дорослими (хвороба батька, непорозуміння героя з матір’ю, байдужість і жорстокість хазяїв маленького наймита). Поведінка дітей детермінована й матеріальними чинниками, що впливає на переживання життєвої незахищеності хлопчиком з багатодітної селянської родини Митром Граняком. Також простежується реалізація мотиву духовної і фізичної самотності на рівні сюжетних ситуацій новел, передача емоційних станів дитини як реакція на події соціального й родинного життя за допомогою діалогів, внутрішніх монологів, пейзажних описів, образів-символів (сльозинка, зелений листок). Акцентовано роль природи як фактору, котрий компенсує спілкування з людьми, дає відчуття краси й душевної гармонії, а також частотність фіксації персонажем емоційного стану самотності, переживання дитиною своєї провини за смерті людей (хазяйського сина Романка), тварин (білочки, корови). Проаналізовано характер головного героя та засоби його вираження, страждання від людської байдужості до своєї долі, відчуження від близьких. Осмислюється функція назви повісті А. Дурунди «Сльозинка на зеленім листку» в розкритті письменником мотиву дитячої самотності.

In this article is examined the book of early short stories by Andrey Durunda –modern writer from Western Ukraine, in aspect of author’s original interpretation of loneliness motive. On examples of children’s destinies we can see the specific of artistic expression of loneliness in autobiographic novels of Andrey Durunda’s narrative «Teardrop on a green leaf» (1994), which began the trilogy about Mitro Granyak life. Proceeding from famous psychologists and philosophers attitudes, were analyzed forms of psychology expressions of child conditions (fear, hopelessness, crying, thoughts about imaginary death, desire to get away from society), which caused by troubles in family life, relations between coevals-swains and adults (father illnesses, mother’s incomprehension, indifference and violence of farmhand-boy masters). Children’s behavior is determined by material factors too, which influences on feeling of helplessness in life of the boy from large peasant Mitro Granyk family. Also it is studied the implementation motive of physical and mental loneliness on the level of plot situations in novels, expression of child’s emotional conditions as a reaction to events of social and personal life through dialogues, internal monologues, landscape sketches, symbols (a tear, a green leaf). Emphasized the role of nature as a factor, which replaces communication with people, gives a sense of beauty and spiritual harmony, as well as the frequency of fixing the character his loneliness, the feeling (experience) of guilt for the death of people (the masters’ son) and animals (squirrels, cows). It is being analyzed the main hero personality and means of expressions one, his worry about people indifference to his destiny, his estrangement from folks. Considering the name function of Durunda story «Teardrop on a green leaf» in the writer disclosure of children’s loneliness motive.