Заселеність геостаціонарної орбіти та результати її контролю.

Abstract

Визначено зміну ризику зіткнення на геостаціонарній орбіті протягом останніх 8 років. В середньому він змінювався мало за винятком двох сильних стрибків. Виявлено, що повернення орбіти дрейфуючого об’єкта в площину екватора може спостерігатися не тільки через 53 роки після його виведення з робочого режиму, але і через 2 – 4 роки після невдалого запуску ГСС на орбіту. Зокрема, в кінці грудня 2009 року нахил орбіти Таїландського супутника 97016А перейшов через нульове значення. В результаті цього ризик зіткнення некерованих супутників з активними зріс в 3 – 4 рази. Його макси- мум не співпадає з моментом повернення об’єкта в площину екватора. Більше того, таких максимумів може бути два. Ключові слова: геосинхронні супутники, геостаціонарна орбіта, ризик зіткнення, повернення орбіти в площину екватора.

The variation of a risk of collision on geostationary orbit is determined during last 8 years. On the average he has changed poorly except for two strong jumps. Is established, that the returning of orbit of drifting object in an equatorial plane can be found not only after 53 years after he became to uncontrolled state, but also through 2 - 4 years after unsuccessful launch of a satellite into orbit. In particular, at the end of December, 2009 the inclination of orbit of the satellite 97016A has passed through zero value. As a result of this risk of collisions of uncontrolled satellites with active satellites was increased in 3 - 4 times. His maximum does not coincide with the moment of returning of object in an equatorial plane. Such maximum of collision risk probability can be two. Key words: geosynchronous satellites, geostationary orbit, risk of collision, returning of orbit in an equatorial plane.