Вербалізація концепту «ВІЙНА» в українських рок-поезіях 2022 року

Abstract

У статті розглянуто концепт війна та засоби його мовного вираження у текстах українських рок-поезій С. Вакарчука, О. Скрипки, Ю. Саніної, І. Леньо, О. Михайлюти (Фагота). Досліджено тексти створені в період воєнних дій на території України. Наголошено на актуальності проблеми війни та універсальності концепту «Війна». У роботі проаналізовано мовні та стилістичні засоби, які використовують рок-поети для репрезентації індивідуальної авторської картини світу. Основним вербалізатором досліджуваного концепту ВІЙНА є лексеми «війна», «бій», використані у метафоричних контекстах, через антонімічні поняття «війна», «зброя», «перемога», «поразка», «воля», «неволя». Концепт ВОЛЯ репрезентується через лексеми «воля», «вільний». Нескореність та непохитність репрезентується в досліджуваних текстах через метафору «скеля». Семантична площина ВІЙНА-ЛЮДИНА репрезентується в лексемах: ворог, боєць, воїн. Поширеним у текстах воєнного часу є опозиційні концепти – концепт ВОРОГ та концепт Воїн-Захисник. Концепт Ворог довершується порівняннями, етнонімами, метафорами, лексемами з негативною конотацією. Концепт Воїн-Захисник виражається через лексему «вояки» та увиразнюється постійними епітетами, порівняннями та закликами. Наявна воєнна термінологія та назви зброї подаються авторами рок-поезій у власних інтерпретаціях. Поширеним явищем є лексеми «Україна», «країна», «ненька», урбаноніми та топоніми, вжиті у патріотичних висловах, гіперболізованому метафоричному контексті. Лексика на позначення власних назв є широковживаною адже вони є маркерами повномасштабної війни. У рок-поезіях використовуються назви нaceлeниx пунктів, де тривають запеклі бої, які зазнали масштабних руйнувань, де наявні негативні наслідки та які стали символом трагедії для українців: Маріуполь, Бахмут, будівельні споруди, внаслідок руйнування яких загинуло багато людей: «Азовсталь». Авторське бачення війни відтворюється через оксюморон, метафору та паралелізм. Звертання до Бога та Діви Марії теж є особливістю текстів цього періоду.

The article considers the concept WAR in rock-poetry of S. Vakarchuk, O. Skrypka, Yu. Sanina, I. Len`o, O. Myhailuta in 2022. Linguistic and stylistic means which verbalize this concept are described. A linguistic analysis of rock-poetry has been carried out. The relevance of the problem of war and the universality of the concept «war» are emphasized. The work analyzes linguistic and stylistic means used by rock poets to represent the individual author’s picture of the world. The main verbalizer of the studied concept of WAR is the lexemes «war», «battle», used in metaphorical contexts, through the antonymous concepts of war, weapon, victory, defeat, will, involuntary. The concept of WILL is represented by the lexemes volya, free. Invincibility to the enemy and steadfastness is conveyed through the metaphor of a rock. The semantic plane WAR-MAN is represented in lexemes: enemy, fighter, warrior. Common in wartime texts are oppositional concepts – the ENEMY concept and the Warrior-Defender concept. The concept of the Enemy is completed by comparisons, ethnonyms, metaphors, lexemes with a negative connotation. The concept of Warrior-Defender is expressed through the lexeme «soldiers» and expressed through constant epithets, similes and appeals. Military terminology and names of weapons are provided by authors of rock poetry in their own interpretations. The lexemes «Ukraine», «country», «Nenka», urban names and toponyms, used in patriotic expressions, in a hyperbolized metaphorical context, are a common phenomenon. Vocabulary for proper names is widely used because they are markers of a full-scale war. Rock poems use the names of target points where fierce battles are ongoing, which have undergone large-scale destruction, where there are negative consequences and which have become a symbol of tragedy for Ukrainians: Mariupol, Bakhmut, construction structures, as a result of the destruction of which many people died: "Azovstal". The author’s vision of the war is reproduced through oxymoron, metaphor and parallelism, appeal to God is also a feature of the texts of this period.