Мовна експресивізація фразеологічних одиниць у художніх текстах Володимира Винниченка

Abstract

У статті на матеріалі художніх текстів українського письменника Володимира Винниченка досліджені засоби мовної експресивізації на фразеологічному рівні, з’ясовані їхні особливості в аспекті мовленнєвого впливу на читача. Проаналізовано стилістичні експресивні мовні засоби фразеологічного рівня в досліджуваних художніх текстах. Визначено, що фразеологічні одиниці ад’єктивного типу найактивніше вживаються автором. Зокрема виразно представлені фразеологізми для позначення фізичних якостей, рис характеру персонажів, характеристики предметів, абстрактних явищ. Соматичними складниками фразеологізмів для позначення фізичного, емоційного стану персонажів активно виступають номінативи на позначення частин тіла або внутрішніх органів людини – очей, язика, рук, ніг та ін. Мова творів Володимира Винниченка вирізняється такими фразеологічними одиницями, які не тільки вказують на певну психічну, фізичну ознаку людини або рису її поведінки, а й дають їм влучну, виразну, емоційно та експресивно наснажену характеристику, висловлюють ставлення до об’єкта. Найчастіше такі фразеологічні одиниці позначають фізичні якості, риси характеру, набуті властивості, а також вказують на належність людини до певної соціальної групи. З’ясовано, що у мові художніх творів В. Винниченка менш представлена група фразеологічних одиниць на позначення соціальних, майнових, суспільних ознак людей. Такі фразеологізми засвідчують ставлення народу до реалій громадського життя, виражають важливі для українців ціннісні категорії. Найчастіше майнові ознаки виявляються через градуальну опозицію «бідний-багатий». Зроблено висновок, що використання фразеологічних експресивних засобів мови зумовлене комунікативними завданнями спілкування й насамперед прагненням вплинути на читача, що досягається завдяки мовленнєвому впливу на нього та активізації його уваги з боку автора художнього тексту.

The article, based on the material of Volodymyr Vinnichenko`s fiction, deals with the means of linguistic expressiveness at the phraseological level. Their features in the aspect of speech influence on the reader are clarified. Stylistic expressive language means of the phraseological level in the researched literary texts are analysed. It was determined that phraseological units of the adjectival type are most actively used by the author. In particular, idioms to indicate physical qualities, features of characters, characteristics of objects, abstract phenomena are clearly presented. Somatic components of phraseological units to indicate the physical and emotional state of the characters are actively used as nominatives to indicate parts of the body or internal organs of a person – eyes, tongue, hands, feet, etc. The language of Volodymyr Vinnychenko's works is distinguished by such phraseological units, which indicate certain mental/physical features of a person or his behaviour as well as give them apt, expressive, emotionally and expressively loaded characteristics. They express an attitude towards the object. Most often, such phraseological units denote physical qualities, character traits, acquired properties, and indicate the belonging of a person to a certain social group. It was found out that in the language of V. Vinnichenko's works, the group of phraseological units denoting social, property, social characteristics of people is less represented. Such idioms testify to the attitude of the people to the realities of public life, express value categories important for Ukrainians. Most often, property signs are revealed through the gradual opposition "poor-rich". It was concluded that the use of phraseological linguistic expressive means is determined by the communicative tasks and, first of all, by the desire to influence the reader, which is achieved due to the speech influence on him and the activation of his attention by the author of the literary text.