Комунікативно-когнітивні особливості медіадискурсу

Abstract

У статті розглядаються особливості медіадискурсу в рамках комунікативних та соціально-культурних тенденцій єдиного інформаційного простору. Основу медіадискурсу визначає поняття «медіатекст», який представлений в комунікативній практиці в таких сферах, як журналістика, реклама і зв'язок із суспільством. У загальному розумінні медіадискурс – це сукупність процесів та продукт мовної діяльності у сфері масової комунікації. У першу чергу дискурс асоціюється з усною мовою, в той час як поняття текст – це продукт мови й мовлення у письмовій формі. Саме тому повне розуміння концепту медіадискурс неможливий без медіатексту. Важливість вивчення медіатекту зумовлене тим, що саме через нього у лінгвоспільноти формується картина світу. Медіатексти представлені багаторівневою структурою Мета дослідження полягає у детальному вивченні поняття «медіакультура» та «медіатекст», а також висвітлення соціальних функцій медіакультури. Методологія дослідження ґрунтується на застосовуванні прагмалінгвістичного аналізу, зокрема детальний розгляд медіатексту, його вербальні та невербальні компоненти, комунікативно-когнітивні особливостві впливу на сприйняття реципієнта; дискурсивний аналіз – з метою з’ясування та уточнення поняття медіадискурсу. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в статті було узагальнено теоретичні засади медіадискурсу в лінгвомедійному вимірі; уточнено визначення термінів медіадискус, медіатекст, медіакультура; виявлено основні прагматичні функції медіакультури. З усього вищенаведеного можна дійти висновку, що медіадискурс є значним комунікативним середовищем, у якому транслюються культурні коди, цінності та показники певного соціуму. Медіадискурс має значний потенціал зміни громадських еталонів та моральних орієнтирів, тому його можна зарахувати до невеликої групи соціальних інститутів, що впливають на суспільство в цілому як одна з форм психогенної дії та відіграє важливу роль у формуванні певних психологічних і поведінкових стереотипів.

The scientific article is based on the peculiarities of media discourse within the framework of communicative and socio-cultural trends of a single information space. The basis of media discourse is determined by the concept of «media text», which is presented in communicative practice in such areas as journalism, advertising and communication with society. In a general sense, media discourse is a set of processes and a product of language activity in the field of mass communication. First of all, discourse is associated with oral language, while the concept of text is a product of language and speech in written form. That is why a full understanding of the concept of media discourse is impossible without a media text. The importance of studying the media text is determined by the fact that it is through it that the world picture is formed in the linguistic community. Media texts are represented by a multi-level structure. The aim of the research is to study the concept of «media culture» and «media text» in detail, as well as to highlight the social functions of media culture. The research methodology is based on the application of pragmalinguistic analysis, in particular a detailed examination of the media text, its verbal and non-verbal components, communicative and cognitive features of the impact on the recipient's perception; discursive analysis – with the aim of clarifying and clarifying the concept of media discourse. The research innovation of the research is determined by the fact that the article summarized the theoretical foundations of media discourse in the linguomedia dimension; the definition of the terms media discus, media text, media culture has been clarified; the main pragmatic functions of media culture are revealed. Taking all the above-mentioned, we can conclude that media discourse is a significant communicative environment in which cultural codes, values and indicators of a certain society are broadcast. Media discourse has a significant potential for changing public standards and moral guidelines, so it can be counted among a small group of social institutions that influence society as a whole as one of the forms of psychogenic action and plays an important role in the formation of certain psychological and behavioral stereotypes.