Verbal and non-verbal markers of emotional intelligence in fiction: case study of The Book Thief by Markus Zusak

Abstract

The article deals with the linguistic description of verbal and non-verbal markers of emotional intelligence in fiction based on “The Books Thief” by Markus Zusak. The research relevance is determined by the fact that the interaction between verbal and non-verbal markers of emotional intelligence is a complex and nuanced process that plays a crucial role in effective communication, interpersonal relationships, and overall emotional understanding, and, in “The Books Thief”, the characters’ abilities to connect with one another, empathize, and navigate their emotions in the midst of a devastating war environment demonstrate the profound impact of emotional intelligence on their lives and the narrative as a whole. The aim of the article is to characterize the specifics of verbalizing emotional intelligence in fiction by describing its verbal and non-verbal markers in the novel “The Book Thief” by M. Zusak. The aim of the research is realized by fulfilling the following objectives: 1) to provide definition and basic characteristics of emotional intelligence as a psychologic phenomenon; 2) to describe certain verbal and non-verbal markers of emotional intelligence in the novel “The Book Thief” by M. Zusak; 3) to characterize the specifics of interaction of the verbal and non-verbal markers of emotional intelligence in this novel. The research reveals that emotional intelligence is an array of non-cognitive skills, capabilities and competencies that influence a person’s ability to cope with environmental demands and pressures encompassing self-awareness, empathy, emotional regulation, etc. In “The Book Thief” by M. Zusak, the basic verbal markers of emotional intelligence are: emotional and emotive vocabulary, emphatic constructions, interjections, offence words, and rhetorical questions; non-verbal markers are: body language, facial expressions, proxemics, haptics, and absence of verbal signs. Emotional intelligence combines these markers in communication, although discrepancies between verbal and non-verbal markers can result in mixed messages. Within the novel, characters in conversations generally synchronize their verbal and non-verbal means. However, totalitarian contexts might cause inconsistencies, where individuals conform verbally while non-verbally expressing opposing emotions.

Статтю присвячено лінгвістичному опису вербальних і невербальних маркерів емоційного інтелекту в художній літературі на прикладі роману Маркуса Зузака «Крадійка книжок». Актуальність теми дослідження визначається тим фактом, що взаємодія між вербальними та невербальними маркерами емоційного інтелекту є складним процесом, який відіграє вирішальну роль в ефективній комунікації, міжособистісних стосунках та загальному емоційному розумінні, а в романі «Крадійка книжок», здатність персонажів спілкуватися один з одним, співпереживати та керувати своїми емоціями посеред руйнівного світу війни демонструє глибокий вплив емоційного інтелекту на їхні життя та наратив загалом. Мета статті – охарактеризувати специфіку вербалізації емоційного інтелекту в художній літературі шляхом опису його вербальних і невербальних маркерів у романі М. Зузака «Крадійка книжок». Мета дослідження реалізується шляхом вирішення наступних завдань: 1) подати визначення та основні характеристики емоційного інтелекту як психологічного феномену; 2) описати конкретні вербальні та невербальні маркери емоційного інтелекту в романі М. Зузака «Крадійка книжок»; 3) охарактеризувати специфіку взаємодії вербальних і невербальних маркерів емоційного інтелекту в цьому романі. Результати дослідження свідчать про те, що емоційний інтелект – це низка некогнітивних навичок, можливостей і компетенцій, які впливають на здатність людини справлятися з вимогами та тиском навколишнього середовища, включаючи самосвідомість, емпатію, емоційну регуляцію тощо. У романі М. Зузака «Крадійка книжок» основними вербальними маркерами емоційного інтелекту є: емоційно-емотивна лексика, емфатичні конструкції, вигуки, образливі слова, риторичні запитання; невербальними маркерами є: мова тіла, міміка, проксеміка, гаптика та відсутність вербальних знаків. Емоційний інтелект поєднує ці маркери в спілкуванні, хоча розбіжності між вербальними та невербальними маркерами можуть призвести до «подвійних» повідомлень. У романі герої в розмовах, як правило, синхронізують свої вербальні та невербальні засоби спілкування, однак тоталітарний контекст може спричиняти їх неузгодженість, коли люди погоджуються вербально, а невербально виражають протилежні емоції.