Оповідна перспектива у літературному репортажі “Davon war nie die Rede, das war nie im Gespräch…” Мартіна Поллака

Abstract

У статті досліджено оповідну перспективу сучасного німецькомовного літературного репортажу «Davon war nie die Rede, das war nie im Gespräch…» Мартіна Поллака. Для аналізу обрано з поміж інших теорію Вольфа Шміда, яка передбачає розгляд тексту з огляду на п’ять параметрів перспективи: перцептивну, ідеологічну, часову, просторову та мовну. Шляхом аналізу структури, мовно-стилістичних засобів, граматичних конструкцій тексту зʼясовано, що автор обрав дистрибутивну перспективу. Якщо перцептивну перспективу можна охарактеризувати як здебільшого фігуральну, про що свідчать оповідь від першої особи однини чи множини, а також опис із позиції «колишнього» Я, то у ідеологічному, часовому, просторовому та мовному параметрах простежується так звана нейтралізація, що передбачає наявність як нараторіальної, так і фігуральної перспектив. Виявлено, що нараторіальна перспектива використовується здебільшого для відображення у тексті історичних фактів із хронік, звітів, згадок, приватних спогадів та ін., а фігуральна – для опису подій, що відбуваються для наратора у площині «тут і зараз». Наратор в аналізованому літературному репортажі є дієгетичним, оскільки сам є частиною історії про пошук пам’яті бурґендандських ромів. Тож поєднання обох типів перспективи у літературному репортажі допомагає автору віднайти необхідний баланс між об’єктивними фактами і суб’єктивним сприйняттям. Такі експерименти з наратологічними категоріями розкривають перед автором нові горизонти, а також підкреслюють гібридність жанру, зважаючи на поєднання в ньому літературної та публіцистичної традицій. Встановлено, що розгляд літературно-репортажного тексту з огляду на його наратологічну природу й оповідну перспективу робить зокрема вагомий внесок щодо визначення літературного репортажу й умотивовує його подальший аналіз у наратологічному ключі.

The article examines the narrative perspective of Martin Pollack's modern German-language literary report "Davon war nie die Rede, das war nie im Gespräch...". For the analysis, the theory of Wolf Schmid was chosen, which involves examining the text with regard to five parameters of the perspective: perceptual, ideological, temporal, spatial and linguistic. Using the analysis of the structure, linguistic and stylistic means, grammatical constructions of the text, it was found that the author chose a distributive perspective. When the perceptual perspective can be characterized as mostly figural, as evidenced by the narrative from the first person singular or plural, as well as the description from the position of the “former” I, then the so-called neutralization can be traced in the ideological, temporal, spatial and linguistic parameters, which implies the presence of both a narrative , and figurative perspective. It was found that the narrative perspective is mostly used to reflect in the text historical facts from chronicles, reports, private memories, etc., and the figurative perspective is used to describe the events taking place in the "here and now" plane for the narrator. The narrator in the analyzed literary reoprtage is diegetic, as he is a part of the story about the search for the memory of the Burgendand Roma. Thus, the combination of both types of perspective in literary reporting helps the author to find the necessary balance between objective facts and subjective perception. Such experiments with narratological categories open up new horizons for the author, and also emphasize the hybridity of the genre, taking into account the combination of literary and journalistic traditions in it. It has been established that the consideration of the literary reportage text in view of its narratological nature and narrative perspective, in particular, makes a significant contribution to the definition of literary reportage and motivates its further analysis in a narratological way.