Українізми-звертання в російській мові (на матеріалі художніх текстів Т. Шевченка та М. Старицького)

Abstract

Звертання ніколи не є абсолютно нейтральним ні стилістично, ні семантично. Морфологічно звертання має дві форми вияву – кличний і називний відмінки іменника або ж субстантивованого слова. На відміну від загальномовних номінацій, воно використовується і для ідентифікації адресата, і для вираження суб'єктивно-оцінного ставлення до нього мовця. Учасників спілкування прийнято називати адресантом і адресатом, пресупозиція мовленнєвого акту – сукупність усіх зв'язків і відносин між ними. Звертання ідентифікує адресата та виражає суб'єктивно-оцінне ставлення до нього мовця. Для номінації адресата найчастіше використовують займенники «ти», «ви», різні види власних назв (ім'я, по батькові, прізвище, прізвисько) та їх специфічні поєднання, загальні номінації, серед яких вирізняють: усталені в суспільстві номінації, що визначаються максимальною універсальністю використання, функціонують як етикетні (пане, добродію), назви осіб за ознаками статі, доповнювані віковими характеристиками (чоловіче, жінко, хлопче, дівчино); назви осіб за спорідненістю та свояцтвом, вжиті в прямому чи переносному значенні (батьку, мамо, брате, сестро тощо); назви осіб за їх стосунками з іншими особами (друже, приятелю, колего); назви за фахом, родом діяльності, уподобаннями, посадою, званням, академічні титули (професоре, академіку); назви осіб, що містять їх абсолютну чи відносну (ситуаційно зумовлену) оцінку або характеристику (розумнику, дурню, йолопе); оказіональні назви особи адресата мовлення, персоніфіковані найменування. Лексичний склад мови формується та збагачується протягом віків, удосконалюючи всі свої компоненти. Лексика російської мови неоднорідна за своїм походженням. Слід сказати, що вона складається не тільки з російських слів, але й із слів, запозичених з інших мов, наприклад з української. До переліку запозичень належать і звертання, які були опрацьовані та класифіковані у статті. Отже, можна з впевненістю сказати, що українська є мовою донором, що впливає на поповнення лексико-семантичного й стилістичного ресурсу російської мови. Для упорядкування запозичень з української в російську потрібно укласти словник «Українізми російської мови».

Addressing is never completely neutral either stylistically or semantically. Morphologically, the address has two forms of manifestation – the vocative and nominative case of a noun or a substantive word. Unlike general language nominations, it is used both to identify the addressee and to express the speaker's subjective-evaluative attitude towards him. It is customary to call the participants of communication the addressee and the addressee, the presupposition of the speech act is the totality of all connections and relations between them. The appeal identifies the addressee and expresses the speaker's subjective-evaluative attitude towards him. To nominate the addressee, the pronouns "you", "you", various types of proper names (name, patronymic, surname, nickname) and their specific combinations, general nominations are most often used, among which stand out: nominations established in society, defined by the maximum universality of use, function as etiquette (sir, good man), names of persons based on gender, supplemented by age characteristics (male, female, boy, girl); names of persons by kinship and kinship, used in a direct or figurative sense (father, mother, brother, sister, etc.); names of persons according to their relationship with other persons (friend, colleague,); names by profession, field of activity, preferences, position, rank, academic titles (professor, academician); names of persons containing their absolute or relative (situational) evaluation or characteristic (smart, stupid, idiot); casual names of the addressee of the speech, personified names. The lexical composition of the language is formed and enriched over the ages, improving all its components. The vocabulary of the Russian language is heterogeneous in origin. It should be said that it consists not only of Russian words, but also of words borrowed from other languages, such as Ukrainian. The list of borrowings also includes appeals that were processed and classified in the article. So, it can be said with confidence that Ukrainian is a donor language that affects the replenishment of the lexicalsemantic and stylistic resource of the Russian language. To organize loanwords from Ukrainian into Russian, you need to compile the dictionary " Ukrainianisms of the Russian language".