Когнітивний і прагматичний аспекти дослідження специфіки асиметричних складних сполучникових речень

Abstract

У статті йдеться про необхідність звернення до потенціалу лінгвокогнітивної й лінгвопрагматичної наукових парадигм з огляду на те, що асиметричні синтаксичні конструкції, тобто конструкції з невідповідностю формального й семантичного рівнів організації, почасти не відповідають нормі, структурованої певною мірою логічними категоріями, а отже, потребують більш широкого погляду на них. У статті визначається роль лінгвокогнітивного й лінгвопрагматичного підходів у вивченні складних сполучникових речень асиметричної будови. Особливу увагу акцентовано на поглибленні уявлення про специфіку асиметричних складних сполучникових речень шляхом звернення до положень когнітивної лінгвістики й лінгвопрагматики, з’ясування потенціалу лінгвокогнітивної й лінгвопрагматичної наукових парадигм і залучення їх методологічного потенціалу для визначення екстралінгвальних причин формування асиметрії. Під час дослідження було з’ясовано, що з погляду лінгвокогнітивного підходу екстралінгвальними причинами формування асиметрії можна, зокрема, вважати такі, як нездатність мовця в умовах спонтанної комунікації до швидкого встановлення логічних зв’язків між дискретними ситуаціями, що нечітко виділені свідомістю з континууму дійсності; нездатність мовця однозначно ідентифікувати ситуації дійсності в умовах наявності перепон у сприйнятті інформації; здатність мовця до фреймового сприйняття складних ситуацій дійсності; здатність мовця рефлексувати свою комунікативно-породжувальну діяльність в умовах когнітивної визначеності щодо дійсності; здатність мовця до абстрагування, унаслідок чого змінюються акценти в рецепції процесів протікання інтелектуально-комунікативної діяльності тощо. З позиції лінгвопрагматичного підходу причиною активності значної кількості асиметричних конструкцій є їхня «зв’язаність» як комунікативних актів із певними комунікативними ситуаціями (осуду, попередження, рекомендування та ін.), жанрами (виступ, дискусія, сварка та ін.), дискурсами (побутово-розмовними, регламентованими) тощо.

The article talks about the need to turn to the potential of linguocognitive and linguopragmatic scientific paradigms, taking into account that asymmetric syntactic constructions, i.e. constructions with a discrepancy between the formal and semantic levels of organization, partly do not correspond to the norm, structured to a certain extent by logical categories, and therefore require a wider look at them. The article defines the role of linguocognitive and linguopragmatic approaches in the study of complex conjunctive sentences of asymmetric structure. Particular attention is focused on deepening the understanding of the specificity of asymmetric complex conjunctive sentences by referring to the provisions of cognitive linguistics and linguopragmatics, clarifying the potential of linguocognitive and linguopragmatic scientific paradigms and involving their methodological potential to determine the extralinguistic causes of the formation of asymmetry. During the research, it was found that from the point of view of the linguistic-cognitive approach, the extralinguistic reasons for the formation of asymmetry can be considered, in particular, such as the inability of the speaker in the conditions of spontaneous communication to quickly establish logical connections between discrete situations that are vaguely separated by consciousness from the continuum of reality; inability of the speaker to clearly identify situations of reality in the presence of obstacles in the perception of information; the speaker's ability to frame perception of complex situations of reality; the speaker's ability to reflect on his communicative and generative activity in conditions of cognitive certainty regarding reality; the speaker's ability to frame perception of complex situations of reality; the speaker's ability to reflect on his communicative and generative activity in conditions of cognitive certainty regarding reality; the speaker's ability to abstract, as a result of which the accents change in the reception of the processes of intellectual and communicative activity, etc. From the standpoint of the linguopragmatic approach, the reason for the activity of a significant number of asymmetric constructions is their "connection" as communicative acts with certain communicative situations (condemnation, warning, recommendation, etc.), genres (speech, discussion, quarrel, etc.), discourses (everyday - colloquial, regulated) etc.